Автор Тема: Виконавча служба: Державна допомога по аліментам  (Прочитано 9362 раз)

backyard

  • Full Member
  • ***
  • Сообщений: 185
  • Карма: +12/-3
    • Просмотр профиля
У разі якщо платник аліментів не сплачує аліменти на утримання дитини, відповідно до п.8 ст. 181 Сімейного кодексу України особа, яка має право на отримання аліментів, згідно з порядком призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям може отримувати тимчасову державну допомогу.

Постановою Кабінету Міністрів України № 189 від 22.02.2006 р. "Про затвердження Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме" визначено механізм надання тимчасової державної допомоги  дітям,  батьки яких ухиляються від сплати аліментів,  не мають  можливості   утримувати   дитину   або   місце   проживання (перебування) їх невідоме.

Тимчасова допомога призначається у разі, коли:

1) рішення суду  про  стягнення  аліментів з одного з батьків не виконується  у  зв'язку  з  ухиленням  від  сплати  аліментів  або відсутністю  у  боржника коштів та іншого майна, на які за законом може  бути звернено стягнення;
2)  один з  батьків  перебуває   під   арештом,   слідством,   на примусовому лікуванні,  у місцях позбавлення волі, якого визнано в установленому порядку недієздатним, а також перебуває на строковій військовій  службі;
3)  місце проживання   (перебування)   одного   з   батьків    не встановлено.


Тимчасова  допомога призначається і виплачується за місцем  проживання (перебування) одного з  батьків,  який  утримує  дитину  управлінням  праці  та  соціального захисту населення  районної,  районної  у   м.   Києві   та   Севастополі держадміністрації,  структурним  підрозділом  з  питань  праці  та соціального захисту населення виконавчого органу міської, районної у   місті   ради.

Така допомога призначається у розмірі 30 % прожиткового мінімуму, встановленого законом для дитини відповідного віку.

Потрібно також звернути увагу, що в ситуації коли розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менший від мінімального розміру аліментів на дитину, що передбачений ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України, тимчасова допомога призначається у розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і сумою, що становить 30 % прожиткового мінімуму, встановленого законом для дитини відповідного віку.

Для призначення тимчасової допомоги потрібно подати до органу праці та соціального захисту населення за місцем проживання (перебування):

заяву за формою, затвердженою Міністерством праці України;
копію свідоцтва про народження дитини; довідку про реєстрацію місця проживання (перебування) дитини;
довідку про реєстрацію місця проживання (перебування) одержувача.


Залежно від підстав, на яких призначається тимчасова державна допомога, додатково подаються такі документи:

рішення суду (виконавчий лист) про стягнення з одного з батьків аліментів на дитину;
довідка державної виконавчої служби, що підтверджує факт несплати аліментів одним з батьків протягом шести місяців, що передують місяцю звернення;
повідомлення органу внутрішніх справ про те, що місце проживання (перебування) батька дитини не встановлено;
довідка про розмір аліментів


Рішення   про   призначення   або  відмову  в  призначенні тимчасової  допомоги  приймається  органом  праці  та  соціального захисту   населення   протягом   десяти   календарних  днів  після надходження усіх необхідних документів.

Тимчасова допомога   призначається   кожні   шість    місяців починаючи  з місяця,  в якому подані усі необхідні документи.

Виплата тимчасової допомоги припиняється у разі:

1) встановлення місця  проживання  (перебування)  особи,  яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду;
2) виявлення  обставин,  що  свідчать про можливість одного з батьків утримувати свою дитину;
3) досягнення дитиною 18-річного віку;
4) виконання в повному обсязі зобов'язань  одного  з  батьків щодо  сплати  аліментів у разі виїзду на постійне місце проживання за кордон;
5) влаштування дитини до відповідної  установи  (закладу)  на повне державне утримання;
6) скасування або визнання усиновлення недійсним;
7) усиновлення дитини (чоловіком матері або дружиною батька);
8) відмови від стягнення аліментів;
9) добровільного виконання рішення суду особою,  зобов'язаною сплачувати аліменти;
10) скасування в установленому законодавством порядку рішення суду щодо стягнення аліментів;
11) смерті дитини, якій була призначена тимчасова допомога;
12) смерті   одного   з   батьків,  зобов'язаного  сплачувати аліменти, або  визнання  його  в  установленому  порядку  безвісти відсутнім чи оголошення померлим;
13) позбавлення  в  установленому  порядку  одного з батьків, який утримує дитину, батьківських прав;
14) відібрання дитини від  одного  з  батьків,  який  утримує дитину, без позбавлення батьківських прав;
15) встановлення над дитиною опіки чи піклування.


Про виникнення  зазначених  обставин одержувач допомоги зобов'язаний  повідомити  у  десятиденний  строк  орган  праці  та соціального захисту населення.
Rage Against the System