Просмотр сообщений

В этом разделе можно просмотреть все сообщения, сделанные этим пользователем.


Сообщения - backyard

Страницы: 1 2 [3] 4 5 ... 13
31
Міністерством юстиції України утворено робочу групу з питань впровадження системи реалізації арештованого державними виконавцями майна шляхом проведення електронних торгів.

До робочої групи увійшли представники Міністерства юстиції України, Державної виконавчої служби України, державного підприємства "Інформаційний центр” Міністерства юстиції України, структурних підрозділів територіальних органів Міністерства юстиції України, що забезпечують реалізацію повноважень Державної виконавчої служби України, та експерти.

На даний час, з метою доступу громадян до процедури торгів функціонує "Система реалізації конфіскованого та арештованого майна”, що являє собою публічний веб-ресурс за адресою https://trade.informjust.ua, який надає можливість користувачам Системи отримувати деталізовану інформацію про прилюдні торги (аукціони) з реалізації арештованого державними виконавцями майна.

На веб-сайті розміщуються текстові повідомлення про прилюдні торги, а також повідомленнями про результати проведення цих прилюдних торгів, надається можливість поршуку необхідної інформації.

За час існування Системи громадяни та юридичні особи виявили чималий інтерес до функціонування веб-ресурсу. Проте, у зв'язку із широким розвитком інформаційних технологій та з огляду на нові виклики часу, формат функціонування Системи потребує суттєвих змін та модернізації.

Зважаючи на прагнення Уряду активно розвивати та розбудовувати інформаційний простір в Україні, широко запроваджувати інформаційно-комунікаційні технології в усі сфери діяльності суспільства й держави, Міністерством юстиції України та Державною виконавчою службою України було вирішено забезпечити розробку нової системи реалізації арештованого майна. Форматом функціонування нової інформаційної системи було визначено "електронні торги”.

Система "електронних торгів” повинна забезпечити прозорість діяльності спеціалізованих торгівельних організацій та органів ДВС під час реалізації майна, надавати розшрену інформацію про майно (у тому числі його графічне зображення), дозволити здійснювати придбання арештованого майна з будь-якого місця за допомогою інтернет-технологій.

Створення нової інформаційної системи у першу чергу покликано полегшити доступ громадян та юридичних осіб до реалізації арештованого майна, та, у свою чергу, підвищити ефективність такої процедури реалізації майна.

32
Згідно із статтєю 25 Закону України "Про виконавче провадження” у разі відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом про конфіскацію майна, строк для добровільного виконання не встановлюється, тобто законодавством передбачено негайне виконання виконавчих документів про конфіскацію майна. У зв’язку з цим, якщо рішення підлягає негайному виконанню, то державний виконавець відкриває виконавче провадження не пізніше наступного дня після одержання документів, у разі якщо вони відповідають вимогам статті 18 цього Закону.
   Після одержання виконавчого листа державний виконавець негайно перевіряє наявність майна, зазначеного в опису, виявляє інше майно, що підлягає конфіскації, і складає опис цього майна. При наявності довідки про те, що опису майна не провадилося, державний виконавець вживає заходів до виявлення майна засудженого, що підлягає конфіскації. Для виявлення майна, яке підлягає конфіскації, державний виконавець негайно надсилає запити до органів державної податкової інспекції, банків та інших кредитних установ, органів Державної автомобільної інспекції, бюро технічної інвентарізації та перевіряє майновий стан боржника за останнім місцем його прописки, проживання, місцезнаходженням майна. У разі виявлення майна державний виконавець складає опис цього майна.
   В разі застосування конфіскації всього майна — необхідно говорити про його розшук у різних місцях знаходження, і в цьому випадку загальний акт опису може складатися з актів опису в окремих приміщеннях, де мешкала особа, а також включати акти опису, проведені у гаражі або автомобілі, належних особі, тощо. Слід зазначити, що у процесі виконання державний виконавець виявляє, описує і накладає арешт не тільки на майно, яке було включене раніше в протокол опису і арешту майна, складений органами слідства, а й інше виявлене майно, що підлягає опису, про що складається акт опису і арешту майна з указівкою попередньої оцінки майна.
   Акт складається в декількох примірниках. Перший залишається у виконавчому провадженні державного виконавця, інші вручаються під розписку (на першому примірнику) боржнику, представнику податкових органів (якщо він був присутній) або надсилаються їм. Не підлягає конфіскації і не включається до акта опису й арешту майно, на яке за законом не може бути звернено стягнення. Для оцінки вартості майна за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Після виготовлення звіту про оцінку майна державний виконавець ознайомлює з ним сторони виконавчого провадження. Якщо сторони згодні з оцінкою, майно передається на реалізацію. Для цього орган державної виконавчої служби укладає з організатором аукціону договір, яким доручає реалізацію майна організатору аукціону за визначену винагороду за надані послуги з реалізації арештованого майна, яка встановлюється у відсотковому відношенні до продажної ціни лота.
   Спеціалізована організація проводить аукціон за заявкою державного виконавця, у якій зазначається початкова ціна майна, що виставляється на аукціон. Кошти, одержані від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду, та іншого майна, що переходить у власність держави, зараховуються до державного бюджету з вирахуванням сум комісійної винагороди, що надається підприємству, установі, організації, якій доручається розпоряджатися майном згідно з укладеною угодою. Не реалізоване на прилюдних торгах, аукціонах або комісійних умовах протягом двох місяців підлягає переоцінці. Державний виконавець переоцінює майно за участю представника торговельної організації у присутності представнику митного органу, органу державної податкової служби та фінансового органу. Розмір переоцінки не повинен перевищувати 20 відсотків вартості, визначеної суб'єктом оціночної діяльності – суб’єктом господарювання.
   Якщо майно не реалізовано протягом місяця після проведення переоцінки, проводиться додаткова переоцінка. У разі, коли майно, в тому числі транспортні засоби, не реалізовані у порядку встановленому Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець виносить на розгляд комісії, що утворюється у складі представників відповідного органу ДВС, митного органу, органу ДПІ та фінансового органу, пропозицію щодо безоплатної передачі майна органам державної влади, закладам охорони здоров’я, освіти, соціального забезпечення, соціального захисту, зокрема закладам у яких виховуються діти – сироти, установам виконання покарань. Рішення про передачу, переробку або знищення майна підписується членами комісії та затверджується начальником відповідного органу ДВС.
   У разі якщо конфіскації підлягає грошова сума, то вилучена іншим уповноваженим органом готівка за дорученням державного виконавця перераховується цим органом до державного бюджету на вказані державним виконавцем рахунки. Повідомлення про перерахування коштів є підставою для закінчення виконавчого провадження. Конфісковані алкогольні напої підлягають знищенню або промисловій переробці. Конфісковані тютюнові вироби підлягають знищенню. За фактом знищення складається акт, який підписується представниками органу ДВС, митного органу, органу ДПІ та фінансового органу.
   Після виконання виконавчого документа про конфіскацію майна державний виконавець робить відповідні відмітки про виконання у виконавчому документі і повертає його до суду який видав виконавчий документ.

33
 Одним із недоліків судового способу захисту порушеного права є його неоперативність, тобто, зважаючи на необхідність дотримання цивільної процесуальної форми, розгляд справи може затягнутися, що може створити негативні наслідки для особи, яка потерпіла від правопорушення, може статися так, що розгляд справи взагалі втратить будь-який сенс. Для уникнення такої ситуації існує інститут забезпечення позову, порядок застосування якого визначений ст.ст. 151-155 ЦПК.
     Забезпечення позову – це застосування судом заходів для створення можливості виконання у майбутньому рішення суду про присудження у випадках, якщо їх невжиття може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення. Підставою для вирішення питання про забезпечення позову є заява осіб, які беруть участь у справі. Вона подається до суду, у провадженні якого перебуває справа. У заяві вказуються: причини, у зв’язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову (ст. 151 ЦПК).
     Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вчинені у будь-якій стадії розгляду справи, можуть стосуватися усієї матеріально-правової вимоги чи її частини. Питання про забезпечення позову вирішується судом в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі, про що постановляється ухвала. В ухвалі про забезпечення позову вказуються підстави застосування та заходи забезпечення. Ухвала про забезпечення позову виконується негайно у порядку, встановленому законодавством про виконавче провадження. Заходи забезпечення позову визначаються виходячи із засад розумності, співмірності та враховуючи конкретних обставин конкретної справи. Їх можна поділити на дві групи: універсальні та спеціальні. До універсальних заходів, які можуть застосовуватися у будь-якій справі, по будь-якому позову, відноситься: накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; заборона вчиняти певні дії; встановлення обов’язку вчинити певні дії; забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов’язання; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам (судовий секвестр). Спеціальними є заходи, які використовуються тільки у окремих справах. Ними є: зупинення продажу описаного майна, якщо подано позов про право власності на це майно або про виключення його з опису; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку. У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову (ст. 152 ЦПК).
     Законодавством передбачена можливість скасування забезпечення позову, а також заміни одного способу забезпечення позову іншим, а застосування кількох забезпечень з тим, щоб загальна їх сума не перевищувала позовної. Ухвали щодо забезпечення позову чи скасування забезпечення можуть бути оскаржені в апеляційному порядку. Подача скарги не зупиняє виконання ухвали про забезпечення позову, а також не перешкоджає дальшому розгляду справи. Подача скарги на ухвалу про скасування заходу, що його вжито для забезпечення позову, або про заміну одного виду забезпечення позову іншим зупиняє виконання цієї ухвали (ст. 155 ЦПК). Суд або суддя, допускаючи забезпечення позову, може вимагати від позивача забезпечення можливих для відповідача збитків, а саме внесення застави у розмірі достатньому для того, щоб запобігти зловживанню забезпечення позову (ч.4 ст. 153 ЦПК). Відповідач, в разі відмови в позові, після набрання рішенням законної сили може стягнути з позивача збитки, завдані йому забезпеченням позову, а якщо застосовувалась застава, то з неї у першу чергу здійснюється відшкодування таких збитків (ст. 155 ЦПК). Предмет застави повертається позивачеві, якщо ухвалено рішення про задоволення позову, у разі укладення між сторонами мирової угоди, а також тоді, коли позов про відшкодування збитків не подано протягом двох місяців (ч. 3 ст. 155 ЦПК). Відповідач може захистити свої інтереси від застосування до нього способів забезпечення позову. Це може стосуватися позову, що має грошову оцінку, при якому відповідач згідно із ст. 155 ЦПК може з дозволу суду або судді замість допущеного забезпечення внести на депозитний рахунок суду суму, зазначену у позовній заяві. Якщо в позові буде відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи по забезпеченню позову зберігаються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову (ст. 155 ЦПК). Особливості застосування запобіжних заходів до подання позовної заяви.
     У випадках необхідності запобігання порушенню права інтелектуальної власності позов може бути забезпечений до подання позовної заяви. Така заява подається до суду по кількості осіб, щодо яких заявлено клопотання про забезпечення позову, і розглядається судом не пізніше двох днів з дня її подання. У разі обґрунтованої вимоги заявника це питання розглядається лише за його участю без повідомлення особи, щодо якої просять вжити заходи забезпечення позову. В ухвалі суду про забезпечення позову обов’язково вказується про строк, на протязі якого заявник повинен подати відповідну позовну заяву. Він становить десять днів з дня постановляння ухвали про забезпечення позову. Якщо така заява до суду не подана, то заходи забезпечення позову скасовуються.

34
Згідно ст. 16 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець, експерт, спеціаліст, оцінювач, перекладач не можуть брати участь у виконавчому провадженні і підлягають відводу, якщо вони є близькими родичами сторін, їх представників або інших осіб, які беруть участь у виконавчому провадженні, або заінтересовані в результаті виконання рішення, або є інші обставини, що викликають сумнів у їх неупередженості.

За наявності підстав для відводу зазначені особи зобов»язані заявити самовідвід. З тих самих підстав відвід таким особам може бути заявлений стягувачем, боржником або їх представником. Відвід має бути вмотивованим, викладеним у письмовій формі і може бути заявлений у будь-який час до закінчення виконавчого провадження.

Питання про відвід державного виконавця вирішується начальником відділу, якому підпорядкований державний виконавець, про що виноситься постанова.

Питання про відвід, самовідвід начальника відділу або всіх державних виконавців зазначеного відділу вирішується керівником відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Питання про відвід експерта, спеціаліста, оцінювача чи перекладача вирішується шляхом винесення вмотивованої постанови державного виконавця.

У разі відводу державного виконавця виконавчий документ передається у встановленому порядку іншому державному виконавцеві або іншому органу державної виконавчої служби.
Відмова у задоволенні відводу державного виконавця, експерта, спеціаліста, оцінювача, перекладача може бути оскаржена в десятиденний строк.

Посадові особи, які мають право на розгляд питання про відвід державного виконавця, експерта, спеціаліста, оцінювача чи перекладача, зобов»язані розглянути заяву про відвід або самовідвід у строк до п»яти робочих днів.

Підстави для відводу поділяються на дві групи: ті, що безпосередньо визначені в нормі закону, та ті, що є наслідком суб»єктивного уявлення сторін виконавчого провадження. Підставами першої групи є відомості про те, що зазначені особи є близькими родичами сторін, їх представників чи інших осіб, що беруть участь у виконавчому провадженні, або заінтересовані в результаті виконання рішення. Визначення терміна «близькі родичі» зафіксовано у п. 11 ст. 32 КПК. Це батьки, дружина, чоловік, діти, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки.

Заінтересованість державного виконавця, експерта, спеціаліста, оцінювача або перекладача у результатах виконання слід розуміти як наявність у них матеріального чи морального інтересу у результаті тих дій, які супроводжують виконання рішення. За наявності хоча б однієї з названих підстав вищевказані суб»єкти не можуть брати участь у виконавчому провадженні і повинні заявити самовідвід.

Крім можливостей самовідводу, відвід зазначеним особам можуть з тих же підстав заявити стягувач, боржник або їх представник. Іншим особам закон такого права не надає.

35
Державний виконавець під час виконання рішень щодо іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб керується ст. 80 Закону України «Про виконавче провадження», а саме:

1. Під час виконання рішень щодо іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб, які відповідно проживають чи зареєстровані на території України або мають на території України власне майно, яким володіють самостійно або разом з іншими особами, застосовуються положення Закону України «Про виконавче провадження».

2. У разі невиконання зазначеними в частині першій цієї статті особами рішень державний виконавець звертається до компетентних органів з поданням про заборону в'їзду в Україну чи видворення за межі України таких осіб відповідно до Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" За статтею 26 Конституції України іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України.

Для юридично грамотного виконання рішення щодо іноземного громадянина державному виконавцеві необхідно враховувати такі особливості, як його правоздатність і дієздатність.

Правоздатність іноземних громадян прирівнюється до правоздатності громадян України, але це стосується лише випадків, коли вони на законних підставах перебувають на території України. Цивільна дієздатність іноземного громадянина визначається за законом країни, громадянином якої він є. Тому для встановлення дієздатності іноземного громадянина у виконавчому провадженні державний виконавець має з'ясувати це питання у тих органів, які прийняли рішення, що підлягає виконанню, або через керівництво відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласне, Київське та Севастопольське міське управління юстиції до консульського відділу Міністерства закордонних справ України. Особливо це є доцільним, коли вік іноземного громадянина до 21 року. У разі не встановлення такої обставини вчинені державним виконавцем дії можуть бути визнані неправомірними, якщо іноземний громадянин не має повної дієздатності і не може користуватися наданими йому законодавством правами.

Це також стосується й осіб без громадянства, правовий статус яких регламентований законами України "Про громадянство України" і "Про правовий статус іноземців".

Особам, які не володіють державною мовою має бути забезпечений переклад не тільки виконавчих документів, а роз'яснень їх прав та обов'язків, які має надавати державний виконавець.

Також слід розрізняти такі випадки:

1) коли іноземний громадянин бере участь як стягував, а боржником виступає громадянин України, то ніяких особливостей;

2) коли іноземний громадянин виступатиме у виконавчому провадженні як боржник, то необхідно враховувати такі особливості:

- встановлення різних імунітетів щодо майна, яке знаходиться на території консульського або дипломатичного представництва;

- майно іноземця може знаходитись як на території України, так і за її межами, а тому в першу чергу стягнення звершатиметься на майно, що знаходиться на території України, а разі його недостатності державний виконавець має пояснити стягувану подальше виконання рішення і право остатнього ініціювати виконання рішення на теорії країни, громадянином якої є іноземний громадянин.

36
Верховна Рада України ухвалила Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виготовлення документів та бланків документів суворого обліку або звітності", яким скасувала застосування бланків суворого обліку в Україні.

Проект указаного закону було розроблено Міністерством юстиції з метою спрощення і здешевлення процедур, пов’язаних з реалізацією прав, свобод і обов'язків людини і громадянина, та посиленням прозорості здійснення таких процедур.

Підставою для такої ініціативи стала негативна тенденція, що спостерігається в Україні стосовно невиправданого ускладнення та збільшення витратності процедур, пов’язаних із застосуванням бланків суворого обліку.

Так, виготовлення документів чи бланків документів суворого обліку (суворої фінансової звітності, суворої звітності) є витратною процедурою, яка до того ж підлягає ліцензуванню. Зазначене впливає на вартість відповідного документа чи бланка документа і вартість послуг, що включають видачу таких документів. Відповідні витрати нерідко є невиправданими, оскільки не гарантують співмірного захисту від протиправних посягань на права чи власність кінцевого споживача, використовуючи при цьому як публічні, так і приватні ресурси.

Виходячи з цього, Верховна Рада виключила із 24 законів України положення, які визначають певні документи та бланки документів як документи (бланки документів) суворого обліку (суворої звітності, суворої фінансової звітності). Водночас, під час обговорення у Верховній Раді, із законопроекту було виключено положення пунктів 12, 20, 23 в частині виборчого законодавства.

37
  Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
   У випадках передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів, виконуються податковими органами, банками та іншими фінансовими установами. Рішення зазначених органів можуть виконуватись відповідно до закону також іншими органами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами (частина 1ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження»).
    Так, рішення про оголошення громадянина померлим шляхом реєстрації його смерті виконуються органами реєстрації актів громадянського стану, рішення про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності виконується органами опіки та піклування, тощо.
     Згідно частини 2 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» та враховуючи положення Порядку виконання рішень про коштів державного та місцевого бюджетів або бюджетних установ, затвердженого ПКМУ від 03.08.2011 № 845, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства з попереднім інформуванням Мінфіну та у порядку черговості надходження виконавчих документів.
Поряд з цим, органи, установи, організації та особи, зазначені в частинах першій і другій статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» не є органами примусового виконання, крім органів та посадових осіб, які виконують рішення про притягнення до кримінальної або адміністративної відповідальності.
   Перелік виконавчих документів за рішеннями, що підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою, встановлений статтею 17 Закону України «Про виконавче провадження». Зазначений перелік є вичерпним.
   Загальні аспекти місця виконання рішень, що підлягають виконанню органами державної виконавчої служби передбачені частиною 1 статті 20 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої виконавчі дії проводяться державним виконавцем проводяться:
     - за місцем проживання, перебування, роботи боржника - фізичної особи або за місцем знаходження його майна;
     - за місцезнаходженням постійно діючого органу боржника – юридичної особи або місцезнаходженням її майна.
   Тобто, виконавчий документ про стягнення коштів з боржника - фізичної особи пред’являється на виконання до відповідного відділу державної виконавчої служби, компетенція якого поширюється на адміністративно-територіальну одиницю, на території якої мешкає (перебуває), працює боржник або знаходиться його майно. За аналогічним принципом потрібно діяти й в разі стягнення коштів з боржника – юридичної особи.
    Право вибору місця виконання між кількома органами виконавчої служби, що можуть вчиняти дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу. Адже, в більшості випадках виконавчий документ пред’являється на виконання за місцем проживання або знаходження боржника, що зазначене у документі. Проте, в разі стягнення з боржника – фізичної особи періодичних платежів (аліментів) або коштів, розмір яких не перевищує трьох мінімальних розмірів заробітної плати, а також якщо відоме місце роботи боржника, або відомо, що боржник отримує пенсію, стипендію чи інший дохід, виконавчий документ доцільно пред’явити до відділу державної виконавчої служби за місцем отримання доходу боржника (наприклад, якщо боржник працює у ВАТ «Червона зірка» виконавчий документ може бути пред’явлений на виконання до Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції, оскільки товариство розташовано на території, на яку поширюється компетенція Ленінського ВДВС; якщо боржник отримує пенсію, виконавчий документ пред’являється до відповідного відділу ДВС за місцем знаходження органу ПФУ на обліку в якому перебуває боржник).
    Тоді як, в разі накладення арешту на майно боржника в порядку забезпечення позову або коли стягнення звертається на заставне (іпотечне) майно, виконавчий документ пред’являється за місцем знаходження такого майна.
З метою прискорення виконання рішення стягувач має право повідомити державного виконавця у заяві про примусове виконання рішення про всі відомі йому обставини, такі як фактичне місце проживання боржника, місце роботи боржника, місце знаходження його майна.
    Що стосується виконання рішення, яке зобов’язує боржника вчинити певні дії, то виконавчий документ, виданий на підставі зазначеного рішення, відповідно до положень частини 2 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» пред’являється до відділу державної виконавчої служби за місцем проведення таких дій.
Поряд з цим, статтею 21 Закону України «Про виконавче провадження» наведено перелік виконавчих проваджень, які виконуються виключно відділами примусового виконання рішень.
    Так, виконавчі провадження боржниками за якими є Апарат Верховної Ради України, Адміністрація Президента України, вищі чи центральні органи виконавчої влади, Конституційний Суд України, Верховний Суд України, вищі спеціалізовані суди, апеляційні суди, Генеральна прокуратура України, прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, військові прокуратури регіонів та військова прокуратура Військово-Морських Сил України, Вища рада юстиції, Національний банк України, Рахункова палата, Управління справами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації та їх структурні підрозділи, інші органи державної влади та їх посадові особи; так само як і провадження сума зобов'язання за якими становить десять та більше мільйонів гривень або еквівалентна сума в іноземній валюті, підвідомчі відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України.
    Виконавчі провадження, боржниками за якими є територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, військові прокуратури гарнізонів, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи; так само як і провадження сума зобов'язання за якими становить від трьох до десяти мільйонів гривень або еквівалентна сума в іноземній валюті, підвідомчі відділам примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі.
    До відділів примусового виконання рішень також можуть пред’являтись виконавчі документи, що не передбачені статтею 21 Закону України «Про виконавче провадження», якщо вони винесені стосовно боржників, виконавчі провадження відносно яких вже перебувають на виконанні у таких відділах.

38
З метою вирішення проблем щодо стягнення аліментів за кордоном Україна стала учасником декількох міжнародно-правових конвенцій. Якщо одна із сторін проживає або має громадянство однієї з країн СНД, порядок стягнення аліментів регулюються Конвенцією про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993 року.

У відносинах з такими державами, як Великобританія, Ізраїль, Португалія, Італія, Франція та іншими, використовуються норми Конвенції про стягнення аліментів за кордоном від 20.06.1956 року.

Процедуру стягнення аліментів на виконання умов вищевказаної конвенції визначає Інструкція про виконання в Україні Конвенції про стягнення аліментів за кордоном, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 29.12.2006 року.

Також Україна є стороною багатьох двосторонніх міжнародних договорів. Тому вибір міжнародно-правового акту, яким слід керуватись при вирішенні даного питання, залежить від країни, на території якої перебуває боржник.

39
Виконання рішень, за якими боржник зобов’язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення здійснюється державним виконавцем в межах та у спосіб визначений Законом України «Про виконавче провадження».
    Після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов’язує боржника вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 закону України «Про виконавче провадження» для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного дня після відкриття виконавчого провадження.
    У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає а боржника штраф відповідно до статті 89 ЗУ «Про виконавче провадження» і не пізніше п’яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.
    Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 ЗУ «Про виконавче провадження».
    У разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 ЗУ «Про виконавче провадження» та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.
    Державний виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виноситься постанова про закінчення виконавчого провадження. 

40
Архив барахолки / Re: Продам телефон LG T310i
« : Сентября 15, 2012, 12:52:48 »
Закрыто

41
Архив барахолки / Продам телефон LG T310i
« : Сентября 14, 2012, 19:13:08 »
Телефон в отличном состоянии, не падал, не тонул. Постоянно жил в чехле. Куплен осенью 2011 года. В комплекте коробка, инструкции, зарядка от сети, кабель usb (для подключения к ПК, зарядка от ПК), наушники с микрофоном, диск с дровами.

Wi-Fi работает отлично. Радио работает без антенны (в ГП ловит 2 станции). Батарея держит до 3-4 дней при интенсивном использовании, только на разговоры - до 5-6 дней. Отлично заменят mp3 плеер.

Продажа в связи с покупкой андроида.

Цена - 600 uhy (торг)

(099) 714-51-69

backyard@hotmail.ru



Общие характеристики
Стандарт   GSM 900/1800/1900, Вес 86 г, Размеры (ШxВxТ) - 56.9x102.9x11.9 мм

Экран
Тип экрана - цветной TFT, 262.14 тыс цветов, сенсорный, резистивный, Диагональ - 2.8 дюйма, Размер изображения - 240x320

Звонки
Тип мелодий - полифонические, MP3-мелодии, Виброзвонок

Мультимедийные возможности
Фотокамера - 2 млн пикс., 1600x1200, Запись видеороликов (MPEG4), Макс. разрешение видео - 176x144, Макс. частота кадров видео - 15 кадров/с, Аудио - MP3, AAC, WAV, WMA, FM-радио, встроенная антенна для радио, Диктофон, Игры, Java-приложения, Разъем для наушников - 3.5 мм

Связь
Интерфейсы - USB, Wi-Fi, Bluetooth 2.0, Доступ в интернет - WAP, GPRS, EDGE
Синхронизация с компьютером

Память и процессор
Объем встроенной памяти - 20 Мб, Поддержка карт памяти - microSD (TransFlash), объемом до 4 Гб

Питание
Тип аккумулятора   Li-Ion, Емкость аккумулятора   900 мАч, Время разговора - 3:30 ч:мин, Время ожидания - 296 ч

Другие функции
Громкая связь (встроенный динамик), Профиль A2DP   есть

42
Відповідно до внесених змін до Закону України «Про виконавче провадження», які набули чинності 9 березня 2011 року, із заробітної плати засуджених, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, а також з осіб, які перебувають у наркологічних відділеннях психіатричних диспансерів та стаціонарних лікувальних закладах, відрахування здійснюється з усієї суми заробітної плати без урахування відрахувань витрат, пов’язаних з їх утриманням у таких закладах.
Статтею 121 Кримінально-виконавчого Кодексу України передбачено, що особи, які відбувають покарання у виправних колоніях, із нарахованого їм заробітку, пенсій та іншого доходу відшкодовують вартість харчування, одягу, взуття, білизни, комунально-побутових та інших наданих послуг, крім вартості спецодягу і спец харчування. Відрахування засудженими витрат на їхнє утримання провадиться після відрахування прибуткового податку і аліментів. Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчим документом до погашення у повному обсязі:

- у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, відшкодування шкоди у зв’язку із втратою годувальника та збитків чи шкоди, заподіяних злочином – 50 %;
- за всіма іншими видами стягнень -20 %;


Загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 50 % заробітної плати, крім відрахувань в разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. В цих випадках розмір відрахувань не може перевищувати 70 %.

43
Статтею 273 Сімейного кодексу України передбачено підстави зміни розміру аліментів та звільнення від їх сплати.

Якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати.

Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267-271 Сімейного кодексу України, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Аліментні зобов'язання є тривалими, тобто існують протягом досить значного проміжку часу, що в свою чергу передбачає можливість зміни матеріального та сімейного стану осіб, як тих, що отримують аліменти, так і тих, що їх надають. Враховуючи це, законодавець надає право будь-якому суб'єкту аліментного зобов'язання звернутися з позовом до суду про зміну розміру допомоги або звільнення від її сплати.

Зміною матеріального стану визнається як його покращення, так і погіршення внаслідок суттєвого збільшення або зменшення доходів платника та/або отримувача аліментів.

Під зміною сімейного стану особи, яка сплачує аліменти, розуміють, як правило, появу додаткових членів сім'ї, яких вона повинна утримувати (діти, непрацездатні батьки, інший з подружжя), і які можуть виявитися менш забезпеченими, ніж та особа, яка вже отримує утримання від даного платника. Щодо особи, на користь якої стягуються аліменти, то про зміну сімейного стану можемо говорити при появі інших членів сім'ї, які мають її утримувати в першу чергу (наприклад: одруження повнолітньої непрацездатної сестри, якій надає утримання інша).

Законодавець не обмежує суд при прийнятті рішення про звільнення від сплати аліментів тільки вказаними двома підставами та наголошує, що при наявності інших обставин, що мають істотне значення, компетентні органи можуть прийняти таке рішення. В сімейному законодавстві не надається хоча б приблизного переліку таких обставин, отже, суд при розгляді кожної справи має самостійно вирішувати це питання з огляду на подані пояснення, докази та інтереси сторін. Зокрема, до таких підстав можна віднести настання непрацездатності у особи, що має надавати утримання внаслідок хвороби або каліцтва, укладення особою, що отримує аліменти договору довічного утримання чи поміщення її у відповідну установу на державне чи громадське утримання.

44
Политика / Выборы, выборы - кандидаты ...
« : Августа 31, 2012, 12:58:35 »
Только что был на собрании в Міськраде - агитировали за Дудку. Прям все родные такие, захотелось всех обнять. Оказывается, не проголосовать за Дудку - это не удобно (со слов Пововича), ведь все госслужащие работают в команде перзидента (о как!) и эта власть нам платит зарплату (<s>что же так мало, блять!</s>). Хочется взять и <s>уебать</s> проголосовать.

Прошу прощения за мой испанский. Накипь

45
Жуть. Дудка в каждой строчке нашей газеты. Что бы мы без него делали?

Страницы: 1 2 [3] 4 5 ... 13