Просмотр сообщений

В этом разделе можно просмотреть все сообщения, сделанные этим пользователем.


Темы - ПАТРІОТ

Страницы: 1 2 [3] 4 5
31
О ПЕРСПЕКТИВАХ реализации социальных инициатив Президента и их последствиях для украинцев «k:» рассказал ведущий эксперт Центра Разумкова Павел Розенко.

Сумеет ли Кабмин в нынешней экономической ситуации изыскать необходимые 33 млрд. грн. для воплощения в жизнь социальных инициатив главы государства?

Сразу небольшое уточнение. Сами социальные инициативы тянут приблизительно на 18 млрд. грн., остальные 15 млрд. грн. были выделены на увеличение финансирования органов власти. Что касается возможностей реализовать социальные инициативы, то уже первый квартал 2012-го показал: экономическая ситуация в Украине довольно печальна. Даже по информации Госстата рост ВВП в первом квартале составил всего 1,8%, тогда как плановая цифра бюджета — 3,9%. С начала года задолженность по заработной плате увеличилась на 10% по экономически активным предприятиям, а в целом по стране она превышает 1 млрд. грн.

Плачевное состояние экономики подтверждает и ситуация в Пенсионном фонде Украины. За январь–апрель, по моим расчетам, чтобы выполнить бюджет ПФУ в полном объеме нужно было собрать около 54 млрд. грн., а собрали лишь 48,7 млрд. То есть за первые четыре месяца образовался дополнительный дефицит бюджета фонда приблизительно в 5 млрд. грн. И это при уже утвержденном годовом дефиците (с учетом государственных дотаций) в 65,5 млрд. То есть у правительства нет достаточного ресурса для того, чтобы обеспечить даже плановые социальные выплаты, не говоря уже о дополнительных средствах для финансирования предвыборных социальных инициатив.

Есть примеры того, что Пенсионный фонд не справляется со своими обязательствами перед пенсионерами?

Понятно, что ПФУ перед выборами выполняет все обязательства на 100%. Вопрос в другом: за счет чего? Только за счет ежемесячных займов в Госказначействе при условии их последующего погашения. Но от этого страдают другие социальные программы. Финансируются проекты, только связанные с Евро-2012. Выполнение всех остальных программ отложено на последний квартал этого года. Но денег все равно не хватает, и сегодня уже есть первые сигналы о том, что работников бюджетной сферы заставляют в массовом порядке писать заявления на отпуск за свой счет и выплачивают им только зарплату в размере 20% должностного оклада. И это в период, когда в канун летних отпусков нужно выплачивать отпускные работникам сферы образования.

У нас будет двузначная инфляция?

Другого сценария на сегодня нет. Если судить по официальным заявлениям представителей власти, они говорят — возможна девальвация, возможно ускорение инфляции. Об ускорении инфляции в ноябре-декабре прямо говорят члены правительства. Людей потихоньку готовят к росту цен и ослаблению гривни. Уже сегодня можно прогнозировать инфляцию как минимум вдвое выше, чем была зафиксирована в бюджете, — 12–14% в годовом исчислении. Если бы эта инфляция растягивалась равномерно по году, то не была бы так заметна. Риски как раз в возможном резком рывке — за ноябрь–январь цены могут подскочить сразу на 20–30%. Что касается национальной валюты, то даже представители НБУ «между строк» в своих комментариях допускают вариант девальвации гривни на уровне 10%. Это, конечно, еще оптимистический сценарий. Если негативные тенденции в экономике Украины будут иметь продолжение, я не исключаю риск девальвации национальной валюты в пределах 13–15%. 25.05.2012
 БЕСЕДОВАЛА ВИКТОРИЯ ПОДА
 №311 | 25 мая 2012



http://gazeta.comments.ua/?art=1337852978

32
Сьогодні судом міста Рубіжне прийнято рішення про зміну запобіжного заходу проти Рими Білоцерківської з «підписки про невиїзд» на «взяття під варту». Рішення прийнято за відсутності Рими Білоцерківської, без будь – яких серйозних підстав, після кількаразових самовідводів суддів щодо «шитої білими нитками» справи, скерованої на створення умов ускладненого пересування відомого правозахисника територією України.

Справу, як відомо,  було відкрито за «перешкоджання» незаконному будівництву, що є звичною практикою у сучасній Україні.

Саме Рима Білоцерківська виявила та донесла до громадян України гірку правду про те, куди поділось українське національне багатство та як розграбовано землю та комунальне майно на території сіл та міст України. Чому в Україні так і не створені територіальні громади?! І чому так аврально запрацювала конституційна асамблея з написання нової Конституції України, в той час, коли мільйони українців вимагають відновлення конституційного ладу.

Напрацювання Білоцерківської допомогло сотням підприємців залишитись працювати на законній спрощеній системі оподаткування та допомогли підприємцям розібратись у неконституційності існуючої пенсійної системи в Україні.

У Сєверодонецьку за будь – яких умов відбудеться підсумковий захід Автомайдану 2012. Раніше цей захід планувався на 28 червня у День Конституції України.

Представники громадських організацій та профспілок 20 областей України оголосили про свою готовність до активних дій та захисту Рими Білоцерківської.

Інформація прес – служби Вільного простору та Асамблеї ГО МСБУ

34
Людина в крайньому разі робить вигляд що поважає своїх співвітчизників
 
Цитировать
Як повідомляють РИА Новости, кортеж Олланд прибув до Єлисейського палацу близько 10 ранку.

По дорозі з XV округу Парижа, де проживав Олланд, його машина, незважаючи на значний супровід, кілька разів зупинялася на червоне світло світлофорів, пропускаючи пішоходів.

Як відомо, під час останньої поїздки в Дніпропетровськ президента Віктора Януковича весь центр був перекритий, а його кортеж розтягнувся на цілий квартал.

http://www.pravda.com.ua/news/2012/05/15/6964533/

35
  Прочитав цей матеріал я не зміг утриматися щоб  не викласти цей "сміхотворний детектив" тут,  про нашу доблєсну службу СБУ яка почала виконувати якісь незрозумілі закази....   

Цитировать
Увидев, как сотрудники СБУ целый день прессуют коммунальную стоматологию в Донецке, у которой хотят забрать помещение, я разочаровался в украинских органах госбезопасности. Говорили мне, что настоящие чекисты советской закалки давно ушли на покой, а новых набрали по объявлению - но лучше один раз увидеть, чем сто раз услышать. Эсбэушники вырывали у меня фотоаппарат, героически задержали мужика с детскими книжками, просили милицию защитить их от сексуальных домогательств, хамили, объявили журналистское удостоверение поддельным, сами не представились, запихнули в мешки и забрали несколько тысяч медицинских карт пациентов... Нам пришлось вызывать милицию и просить у них защиты от СБУ - на это тоже стоит посмотреть.
Далі тут
http://pauluskp.livejournal.com/216912.html

36
Друга Світова по-українськи. Думки вітчизняних істориків

Чи можлива взагалі версія подій Другої світової для України, яка б задовольнила більшість її населення? Від чого ми маємо відштовхуватися при створенні концепції "Другої світової по-українськи"?

З часу завершення Другої світової війни фактично кожна держава-учасник використала минулі події для створення прийнятної для всього суспільства версії війни. Чи не час вже й українцям припинити ламати списи довкола Другої світової?

Загальновідомими є популяризовані образи Радянського Союзу як жертви віроломного нападу фашистів, США – як вирішального чинника перемоги у Другій світовій або Польщі – як роздертої двома імперіями гордої країни…

Кожен з цих "портретів" обрано державами хоч і небезпідставно, проте й не без міфологізації та пропаганди.

Втім, так чи інакше такі героїчні (чи навпаки – стоїчні) "образи" допомагали консолідувати населення у часи післявоєнної відбудови. Силу та впливовість ідеологем переоцінити важко – у випадку з Радянським Союзом вони змогли навіть пережити державу-творця.

Чи можлива взагалі версія подій Другої світової для України, яка б задовольнила більшість її населення? Від чого ми маємо відштовхуватися при створенні близької і зрозумілої громадянам концепції "Другої світової по-українськи"?

З такими питаннями "Історична правда" вирішила звернутися до провідних українських фахівців, що спеціалізуються на темі Другої світової.

Паралельно ми намагалися прояснити й інші речі: від базових ("Як доцільно називати цю війну і які її часові рамки для України ?") до філософських ("Чи можливо українському суспільству вберегтися від провокацій?").

Олександр ЛИСЕНКО: "Доцільнішою буде увага до героїзму серед простих людей…"
 Олександр Лисенко - завідувач відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАНУ


- На сьогодні ми можемо констатувати деконсолідованість суспільства у низці ціннісних орієнтирів. Зараз суспільство не готове до прийняття консенсусів.

Найбільше спекулятивні технології застосовуються до теми Другої світової, причому імпульсивності та провокаційності цій темі додають політики.

Своєрідним конструктивом може стати увага до жертв та героїв – своєрідних "інь" та "янь" війни.

З одного боку, однаковою мірою на українцях позначилась трагедійна сторона Другої світової. Адже це справді була величезна трагедія, втрати та виклики для українського народу, який вийшов з війни з небаченими втратами.

Зосередитися слід на вшануванні жертв, причому поєднуючи звичні форми (братські могили, меморіали), можна вдаватися і до нових (прикладом можуть стати перетворені на музеї польські концтабори).

Також у темі Другої світової була інша сторона, яка полягає у героїзмі людей, що вистояли.

Ми звикли до радянської системи героїзації (де акцент робився на офіцерах та командуванні, що допомагало творити міф війни). Натомість, доцільнішою буде увага до героїзму серед простих людей.

Дуже важливо дистанціювати історичне значення подій війни від політики - і саме це сприятиме виходу на платформу єдиної пам’яті стосовно війни.

Солдати дивізії СС "Галичина" безумовно є ветеранами війни, однак також це було колабораціоністське формування. Ми часто судимо СС "Галичина" за радянськими мірками, що створює у головах одіозний образ цієї дивізії. Ті, хто пішов добровольцем у дивізію, вбачали в ній зародок українського війська. Німці ж перетворили їх у "гарматне м'ясо - людей, які воювали не за Україну, а за німецькі інтереси.

Попри прагнення розширити часові рамки війни, я притримуюсь офіційної версії, згідно з якою Друга Світова розпочалася 1939 року і тривала до 1945. Велику Вітчизняну війну можна розглядати як частину Другої Світової, але це не були дві різні війни.

Крім того, Велика Вітчизняна є напрочуд вдалою ідеологемою, яка змогла об’єднати величезну кількість не заполітизованих громадян. Доказом цього є кількість добровольців до лав Червоної Армії. І це був органічний прояв українського народу.

70% українців вважають День Перемоги великим святом

І СРСР, і УПА є частиною нашої історії, і як би ми не намагалися від неї відцуратися, чужою вона не стане. Це речі, які не залежать від сучасних гасел. І якщо ввести для політиків на п'ять років мораторій щодо розмов на тему війни, повірте, через п'ять років перед нами була б зовсім інша Україна у сприйнятті подій Другої світової .

Потрібен час для розвитку громадянського суспільства, необхідно, щоб сформувався "культурний шар", який дозволить нам обговорювати війну не на майданах, а на конференціях, дискусіях. Потрібні освітні заходи та громадянське суспільство - аби ми привчилися дистанціюватися від ідеологічних акцій і не ставати під чиїсь прапори за першого ж заклику.

Георгій КАСЬЯНОВ: "Виробити спільний погляд на таку багатопланову подію неможливо"
 Георгій Касьянов - завідувач відділу новітньої історії та політики Інституту історії України НАНУ


- Не вважаю за потрібне створювати версію Другої світової "по-українськи".

Я не проти самої ідеї, але я не наважуся брати в цьому участь.

Виробити спільний погляд на таку багатопланову подію неможливо, особливо якщо вона є предметом політичних маніпуляцій.

Я вважаю доречним відзначення завершення війни не як свята перемоги, а як Дня пам’яті.

Німеччина і СРСР однаково відповідальні за початок Другої Світової. Крім них, однаково відповідальні і союзники з їхньою політикою стосовно Гітлера.

Примирення між Червоною армією і УПА – необхідне.

Примирення між німецькими та радянськими сторонами – вже відбулося.

А взагалі, повторюся, порозуміння і об’єднання українцям слід шукати не в цій історичній події (ДСВ), та й не в історії взагалі…

Ярослав ГРИЦАК: "Героями слід вважати тих людей, які ставали на бік жертв"
 Ярослав Грицак - директор Інституту історичних досліджень Національного Львівського університету ім. Франка


- Єдність України у Другій Світовій війні – у різноманітності. Слід враховувати досвід і приклади різних регіонів, замінивши загальні історії розповідями про людей.

З цих історій буде видно, що люди вчиняли приблизно однаково, і залишалися людьми, просто обставини і умови були різні. Якщо буде створене таке зібрання "малих історій", це може стати хорошою єднальною платформою.

Україну в Другій світовій об’єднують передусім не герої, а жертви. Головний урок тих подій полягає в тому, що Україна не може бути територією, яку використовують інші.

За цей урок наша країна заплатила дуже велику ціну: з початку Першої світової до кінця Другої в Україні загинув кожен другий чоловік і кожна четверта жінка.

При цьому зрозуміло, що історію на жертвах не побудуєш, і потрібні герої. На мою думку, героями слід вважати  тих людей, які ставали на бік жертв.

Зараз вшановують тих героїв, які призводили до смерті інших. Я б розказував передусім історії героїв, які рятували людей, незалежно від того, чию сторону вони приймали у війні.

Для різних регіонів України війна тривала різний час. Найдовше це було у Галичині – з 1939 до 1949 року. Причому в той час через Україну проходили численні лінії розлому (політичні, ідеологічні, релігійні тощо), і тому було кілька війн, які тривали одночасно.

"Неписана історія". Родинні перекази про Другу світову

Звісно, головним запуском тих подій була Світова війна, яка розкрила "скриньку Пандори". У нас були польсько-українська війна, підпільна війна УПА, та інші війни…Вони не були частиною Другої світової, але були її відголосками.

Велика Вітчизняна війна – ідеологічна конструкція, її слід розглядати зовсім в інших категоріях, ніж Другу Світову.

Перешкоджати провокаціям має передусім не суспільство, а держава. Адже саме вона є єдиною інституцією, яка має право використовувати насильство для захисту інтересів людей. Власне, за цю функцію громадяни платять державі податки. Обов’язок суспільства за таких провокацій – кричати, і вимагати притягнення до відповідальності винуватців.

Те, що трапилось торік у Львові – не є суто "львівською історією". Аналогічні події були і на Манежній площі в Росії, і в Греції, Португалії, Франції…Такі випадки завжди будуть повторюватись, і головне – як у них поводиться влада. Провокація 9 травня у Львові є провалом влади, незважаючи на те що українське суспільство достатньо гучно "кричало".

Дмитро ВЄДЄНЄЄВ: "Варті вшанування українські ветерани усіх армій, якщо вони не чинили злочини проти цивільного населення"
Дмитро Вєдєнєєв - заступник голови Українського інституту національної пам'яті


- Після 1991 року функція апеляції до історичної пам’яті носила деструктивний характер, адже апелювали до таких подій, які у людей просто ламають хребет історичного світогляду.

У підсумку українці починають нагадувати людину на кладовищі, яка нікуди не ходить і нічого не робить, згадуючи лише, як ображали колись її предків. 

Всі ці 20 років насаджувалися такі штампи, які варто було би вибачити, забути, а інакше просто буде неможливо жити. Фактично, засобами хибних історичних апеляцій Україну позбавляють права на нормальний розвиток.

Наші політики готові жертвувати спільним майбутнім заради спільного минулого. Відбувається підміна понять "агресор" і "жертва агресії", увага акцентується на регіональних негативних міфах замість загальнонаціональної історичної пам’яті.

Щодо України у Другій світовій маємо кілька недоторканих постулатів:

1. Українці вели справедливу війну. Ставши жертвою агресії, українці на боці будь-якої армії воювали за власні оселі, не задля корисливих цілей чи загарбання інших земель. Це була боротьба за виживання.

2. Українці зробили надзвичайно вагомий внесок у перемогу над фашизмом, ставши однією з націй-переможниць.

3. Для України завершення війни та підписані в результаті цього угоди є основними гарантіями існування, цілісності та недоторканності. Крім того, внаслідок Другої світової відбулося перше в історії України об’єднання більшості її етнічних земель у рамках єдиної державної системи.

Як ми звільняли Європу. Чотири Українські фронти

Сталіна не слід порівнювати з Гітлером. Сталін не був найкривавішою постаттю свого часу, оскільки на совісті в європейських імперій - мільйони замучених людей з колоній.

Суперечки щодо назви цієї війни – штучні. Велика Вітчизняна війна Радянського Союзу є основною частиною Другої світової (з точки зору кількості загиблих людей). Друга світова тривала з 1939-го по 1945 рік, але цей поділ є доволі умовним, оскільки події перед цим проміжком та після нього дуже пов’язані.

Варті вшанування українські ветерани усіх армій, якщо вони не чинили злочини проти цивільного населення. Попри рівень антигуманізму ворожих таборів (УПА та НКВС), обидва вони продуктом свідомого та щирого вибору людей…

Ігор ЮХНОВСЬКИЙ: "Ми заслуговуємо називатися учасниками антигітлерівської коаліції"
 Ігор Юхновський - голова Українського інституту національної пам'яті (2006-2010)


Україна не була ініціатором Другої світової війни, але конфлікт прокотилася двічі по всій території (на схід і на захід), завдавши небаченої руйнації Україні й українцям.

В результаті цього кількість жертв серед цивільного населення переважала навіть кількість загиблих українських військових.

У боротьбі з фашизмом ми понесли найбільш вагомі втрати серед усіх інших народів, тому заслуговуємо називатися учасниками антигітлерівської коаліції.

Українці воювали у Другій світовій на боці трьох сил: Червоної армії, вермахту і власної визвольної армії.

Галичанам не слід закидати однойменну дивізію СС, оскільки за свою вікову історію вони знали СРСР лише кілька років і просто не могли природно хотіти ризикувати життям заради чужої держави.

Поза тим, Галичина дала Червоній Армії не менш як 500 тисяч призовників, тому теж зробила свій внесок у перемогу над фашизмом.

Війна для України почалася 15 березня 1939 року з агресії австрійської армії по відношенню до самопроголошеної закарпатської України. Тривала Друга світова війна в Україні до 1953 року.

Олександр ПАЛІЙ:"Українськими героями війни є насамперед ті, хто воював за свій будинок"
 Олександр Палій - кандидат політичних наук, випускник НаУКМА за спеціальністю "Історія"


- Без участі України у Другій світовій перемога над фашизмом була б неможливою. За початок цієї війни однаково відповідальні і Німеччина, і Радянський Союз.

Українськими героями війни є насамперед ті, хто боровся за Україну (в УПА чи в Червоній армії) - тобто ті, хто воював за свій будинок, а не за перемогу комунізму/фашизму в усьому світі.

Оцінка дій людей, які співпрацювали з фашистською Німеччиною, має бути рівна з оцінкою дій людей, які співпрацювали з Радянським Союзом. Оскільки обидва режими працювали на знищення України, ці люди не можуть бути представлені у нашому пантеоні.

УПА достойні відзначення хоча б тому, що значно довше за всі інші європейські народи продовжували збройну боротьбу з тоталітаризмом.

Червона Армія протягом війни боролася проти фашизму і за встановлення свого ("ницого і відсталого") режиму. Якщо розділити ці два аспекти - що доволі складно практично, але тим не менш – якщо їх розділити, матимемо  хай схематичну, але картину достойних вшанування героїв ЧА (не лише українських, а й інших народів, які боролися на укр. землях проти фашизму).

Війна почалася 1 вересня 1939 року, її доцільно називати Другою світовою.

Щоб не було провокацій, треба, щоб їх не організовувала держава. І перешкоджала участі іноземних держав у цих провокаціях. Коли державна влада працює проти громадян цієї держави, такій схемі важко щось протиставити, окрім зміни цієї державної влади.

---------------

ПІДСУМКИ

Попри багатоманітність поглядів вітчизняних істориків, фактично усі вони погоджуються, що:

- Тема Другої світової війни є зумисне політизована та використовується з маніпулятивною метою ;
- Такий стан речей є загрозою для України;
- Загальнонаціональну концепцію історичної пам’яті слід вибудовувати не згори, а знизу, тобто акцентуючись на історіях звичайних людей.

Цілком можливо, саме остання думка зможе стати фундаментом для об’єднання українців навколо цієї наразі болючої теми.
Ярослав Кобзар
Журналіст (Київ)

37
Ну лікарі ! коновали!

Цитировать
08.05.2012

У Горлівці Донецької області 7-річний хлопчик ледь не стік кров'ю, поки чекав на "швидку".

Як повідомляє ТСН, хлопець тяжко поранився і зателефонував 103. Там йому не повірили, і навіть пригрозили міліцією.

Мати після повернення з роботи знайшла сина ледь живим. Лікарі кажуть, що ще трохи часу, і малий загинув би від утрати крові. Зараз 7-річний Андрій у лікарні, і його життю нічого не загрожує. Але згадувати день, коли мало не загинув, не може й досі.

Тоді був удома сам. Він вийшов на балкон повісити випрані штани, від висоти запаморочилося в голові. Не втримав рівноваги і впав на скло. Праву руку майже геть відрізало. Хлопчик каже, відразу почав дзвонити на 103, як учили у школі. У "швидкій" дитині не вірили.

Потім підрахували - 103 дитина набирала 13 разів. Андрій самотужки ледь вибрався із квартири. У тамбурі його й знайшла мати, яка відчула, що із сином щось негаразд. Тепер лікарів викликала жінка, і "швидка" приїхала через 10 хвилин. Дитину доправили до обласної лікарні. Там мікрохірурги 4 години пришивали руку.

Від травмування до операції минуло 4 години. Дитина втратила половину крові. Хлопець міг не те що втратити руку, а й навіть загинути, якби "швидка" приїхала пізніше.

На станції швидкої допомоги Горлівки не заперечують, що на дзвінок від дитини могли і не відреагувати. "Може і було відмовлено дитині, бо щодоби нам надходять неправдиві виклики від дітей, які граються з мобільними телефонами, від підлітків і навіть від не дуже тверезих дорослих", - пояснює в.о. заступника головного лікаря станції швидкої допомоги Горлівки Ірина Прода.

Тож, кажуть у "швидкій", щоби лікарі приїхали точно - викликати їх мають дорослі. Тепер і Андрій знає, що насамперед треба дзвонити мамі. Медики говорять, що попри все його історія закінчилася щасливо.

Хоча попереду ще 6 років реабілітації - поки рука запрацює. Але найімовірніше про страшну пригоду йому нагадуватиме лише тоненький шрам на передпліччі.

http://life.pravda.com.ua/society/2012/05/8/101918/

38
 14 травня розпочнеться другий етап  АвтоМайдану 2012.
 Другий етап Автомайдану пройде на теренах Одеської, Миколаївської, Херсонської, Дніпропетровської та Запорізької областей. Ми готові до відвертих розмов. Готові вивчати досвід інших.

39
Ты – быдло
06 травня 2012, 19:06
Сергій Лещенко
Журналіст "Української правди"

Ты – быдло. Тупое и безмолвное. Да, именно так я считаю. Я тебя оцениваю в кулек гречки, пачку чая, банку сгущенки и кулёк конфет. Даже не шоколадных.

За эту подачку ты должен отдать за меня свой голос, благодаря чему я на пять лет буду народным депутатом.

Я буду получать социальный пакет: зарплата плюс депутатские более 30 тысяч в месяц. Бесплатные перелеты по стране. Бесплатное пользование залом официальных делегаций – чтобы случайно не столкнуться с таким быдлом, как ты, в аэропорту. Бесплатное проживание в Киеве. Лечение в "Феофании" – тоже подальше от быдла.

Я буду неприкосновенным лицом, и даже если я собью на дороге быдло, подобное на тебя, мне ничего не будет, пока мои коллеги не лишат меня иммунитета.

О такой мелочи, как быть похороненным на Байковом кладбище, я даже не буду вспоминать.

Но эти льготы – ерудна. Благодаря голосам быдла я в течение пяти лет буду причастен к распределению бюджета самой большой страны в Европе.

Я смогу получить государственную дотацию для своего предприятия. Я смогу пропихнуть свою фирму на тендер. Я смогу получить пару миллионов за принятие лоббисткого закона. Я смогу оформить льготный кредит в государственном банке. Я смогу ходить к премьеру и президенту, решая вопросы своего бизнеса. Я смогу прийти к генпрокурору и руководителю Печерського суда, отмазывая друзей. Я смогу войти в список миллионеров "Форбс", обзавестись частным самолетом и недвижимостью в Австрии или на Лазурном берегу, а детей отправлю учиться в Лондон...

А про тебя, быдло, я вспомню через пять лет, когда придет время опять раздавать тебе гречку.

P.S. Навеяно этим:

Ирина Бережная, фракция Партии регионов
http://blogs.pravda.com.ua/authors/leschenko/4fa6a18d8ea18/

40
Курилка / А як вам цей комент?
« : Апреля 22, 2012, 22:58:54 »
під одною ст. прочитав ось цей комент і таки думаю, що він правду каже ...звичайно я проти того  щоб на Євро в Україні гибли люди, але що до нас всіх залізли в кишені з цим євро це гола правда ...


Цитировать
Pankrat Lohansky _ 22.04.2012 21:27
ПШОНКА, РАЗБЕРИСЬ...
Мой знакомый, сам остался в Николаева без работы (работал сварщиком, возраст 55 лет на работу уже не берут). Сын и невестка школьные учителя. Заболел чем-та у них мальченка (4 годика), на Украине такие операции не делают. Брались вылечить мальченку в Италии, но надо было 65 000$ на операцию, мы все пытились собрать, ни в ВР ни в АП ни в КМ, куда обращались родители, деньгами не помогли - ОБЪЯСНЯЯ ВСЕ ДЕНЬГИ УХОДЧТ НА ЕВРО 2012, мы смогли собрать за два месяца всего 48 000 грв. Деньги уже не нужни - помер мальченка. ЕВРО2012 - НА ТРУПАХ НАШИХ ДЕТЕЙ. БУДЬ ПРОКЛЯТ ВСЯК КТО ПРИЕДЕТ НА ЭТО ЕВРО! ЭТО ЕВРО ПРИВЕЛО К СМЕРТИ 1 350 000 ДЕТЕЙ ОТ НЕДОФИНАНСИРОВАНИЯ БОЛЬНИЦ. ВСЕ ДЕНЬГИ КОЛЕСНИКОВ ПОВОРОВАЛ – ПРИКРЫВАЯСЬ ЕВРО. ПРОКЛЯТИЕ НА ВСЕ СТАДИОНЫ ГДЕ БУДЕТ ЕВРО. ПУСТЬ ОНИ РАЗРУШАТСЯ ВО ВРЕМЯ МАЧТА И ПОГИБНЕТ 1 350 000 ТЕХ, КТО ПРИЕДЕИ ПЛЯСАТЬ НА КОСТЯХ ПОГИБШИХ ДЕТЕЙ. Кто может и умеет – переведите и разошлите по всем посольствам мира.

41
   Гуляйпільці  всі ви напевно пам’ятаєте, бачили по телевізору або читали в Інтернеті про минулорічний  Автомайдан.  В цьому році організатори  Асамблея громадських організацій малого та середнього бізнесу України та громадський рух «Вільний простір» організовують Автомайдан 2012. 
    Ідеї  які доносяться до громад міст в яких зупиняються, проводять мітинги активісти Автомайдану , прес-конференції, які вони проводять, теми дискусій досить актуальні на даний момент в нашому житті.  Тому ГО " Гуляйпільська громада"  вважає, що Автомайдан - 2012 в м. Гуляйполі був би потрібною і корисною для нашого міста подією.

42
 Всім читать до кінця , зрозумієте смисел всесвіту(нашого звичайно) :)

29.03.2012 11:58
М.Н.: Сергей Леонидович, почему вы банк через Кипр продали?
С.Т.: Потому что там работает реальный бизнес.
М.Н.: А почему там работает реальный бизнес?
С.Т.: Потому что там нет налогов и действует английское право, а в Лондоне взятку не дашь.
М.Н.: То есть вы тоже деньги храните на Кипре? Поэтому налогом хотите обложить все страны, кроме Кипра. Потому что вы там деньги храните?
С.Т.: Нет, потому что Кипр – член Евросоюза и реальный бизнес делается через Кипр.
М.Н.: А во всех странах, что нереальный бизнес? С налогами что вообще нельзя бизнес вести?
С.Т.: Нет, можно и нужно поднять налоги, увеличить социальные отчисления. Пахать надо!
М.Н.: А почему вы деньги в Кипре храните и банк продали через Кипр? Кстати, сколько налогов в бюджет Украины поступило?
С.Т.: Всё по закону. Просто там нет налогов.
М.Н.: Так что же делать в Украине?
С.Т.: Нужно ввести налог на богатство и роскошь, добавить социальных отчислений.
М.Н.: А почему вы деньги на Кипре храните?
С.Т.: Потому что там нет налогов, там хорошо, там английское право. В Лондоне не дашь взятку, миноритарий защищён.
М.Н.: А что нужно делать в Украине?
С.Т.: Как что? Поднять налоги на богатых, увеличить пенсионный возраст, ужесточить контроль за деньгами.
М.Н.: А почему вы деньги на Кипре храните? Свой банк через Кипр продали – налоги заплатили?
С.Т.: А при чём здесь это? Я поступил по закону. Просто на Кипре хорошо, нет налогов, английское право, миноритарий защищён, в Лондоне взятку не дашь.
М.Н.: Сергей Леонидович, а в Украине-то что делать надо?
С.Т.: Как что? Ввести налог на роскошь, дома свыше 400 м кв, квартиры свыше 200 м кВ, машины свыше 3,5 литров обложить налогом. Бюджетных поступлений не хватает, понимаешь, Наем?
М.Н.: Но ведь Кипр инвестирует в Украину огромные деньги! Вы свой банк продали через Кипр! Почему в бюджете Кипра хватает денег?
С.Т.: Как почему? Потому что там нет налогов, английское право, миноритарий защищён, суд в Лондоне, нет коррупции, взятку в Лондоне не дашь.
М.Н.: А у нас коррупция откуда?
С.Т.: Как откуда? Из-за налогов. Коррупция при возврате НДС, на таможне, в судах. Ты что, не понимаешь, Наем?
М.Н.: Так что делать?!
С.Т.: Как что?! Увеличить налоги! Создать антикоррупционный комитет. М.Н.: А почему на Кипре коррупции нет?
С.Т.: Как почему, потому что нет налогов, английское право, миноритарий защищён, взятку в Лондоне не дашь. Работать надо, Наем! Пахать! Я – бизнесмен с асфальта, был безработным, пошёл, устроился в зампредседателя банка. Так у меня даже автомобиля не было! Вынужден был пригласить своего персонального водителя с обкома комсомола. Представляешь, как мне трудно было?! Пахать надо, Наем, а не сказки рассказывать! Налоги платить надо, отчисления в бюджет, если мы любим эту страну.
М.Н.: А почему вы деньги на Кипре храните и сделку по продаже банка через Кипр провели.
С.Т.: Потому что всё по закону, я все справки получил. СБУ, МВД, Национальный банк, все разрешили.
М.Н.: А почему не в Украине сделку оформили?
С.Т.: Что ж я дурак налоги такие платить?! Да и английского права у нас нет, миноритарий не защищён.
М.Н.: Так что же ещё в экономикой нужно сделать?
Тигипко ласково улыбнулся:
- Для вас, дураков, налоги повышать. А у нас и справка Нацбанка, и МВД, и СБУ для Кипра всегда готовы. Мы законопослушные люди.
Наем тоже улыбнулся:
- Да я тоже на канале олигарха работаю, только российского. Деньги с Гибралтара получаем. Кстати, от Гуся привет. Переживает он за Украину.
С.Т.: А чего с Гибралтара?
М.Н.: Сергей Леонидович, в Гибралтаре безналоговая зона, английское право, миноритарий защищён, в Лондоне взятку не дашь. Так какие ещё реформы в Украине провести?
Наем и Тигипко, взявшись за руки, уже вместе:
- Усилить, улучшить, проконтролировать, поднять…
Наем наивно:
- Так может, в Украине отменить налоги, ввести английское право, миноритария защитить?..
Тигипко тревожно:
- Крамольные вещи говоришь, Наем! Наших бедных освободить от налогов, чтобы они богатыми стали?! Зачем же тогда мы?..
 
P.S.: По мотивам интервью Мустафы Найема с Сергеем Тигипко для «Украинской правды». Переработанное и упрощённое для понимания абсурдности происходящего.

43
Л.Кривенко.Поэтапное уничтожение малого бизнеса

… «Одним із важливих важелів забезпечення економічного та соціального зростання України є підтримка малого та середнього бізнесу України. Однак створення «середнього класу» - економічно самодостатніх людей які є політично незалежними, не входить до планів нинішньої політичної еліти. Задекларувавши підтримку малого та середнього бізнесу, нинішня українська влада спрямувала свої реформи на знищення економічно самодостатніх та політично незалежних людей. Міжнародні агенції фіксують різке збагачення купки олігархів та погіршення бізнес-середовища в Україні.»

 

Находясь длительное время в предпринимательской среде, я пришла к парадоксальному, на первый взгляд выводу, что власть относится к среднему классу как к большой угрозе своему существованию и, заявляя на словах о поддержке малого бизнеса, делает все для его уничтожения.

Такое прозрение пришло при проведении исторических параллелей между голодомором и нынешним системным уничтожением малого бизнеса.

Зачем большевики устроили голодомор?

На мой взгляд, для решения двух главных задач: уничтожения непокорных в лице самодостаточных крестьян и запугивания остальных жителей страны. Самодостаточные крестьяне могли выражать, в том числе путем сопротивления, недовольство действиями властей, что представляло значительную угрозу для власти.

Для лиц, захвативших и желающих удержать власть не нужен средний класс.

Подобные методы по уничтожению среднего класса и созданию условий по невозможности образования прослойки самодостаточных и критически оценивающих действия властей предпринимателей, применяет и нынешняя власть.

Расскажу о своем видении нынешней системы уничтожения малого бизнеса как источника среднего класса.

Первым, подготовительным этапом, была ликвидации органа государственной власти, который был посредником между властью и бизнесом - Госкомпредпринимательства.

Для решения этой задачи был выбран Михаил Бродский – не член партии Регионов, человек без особых принципов, побывавший в состоянии клинической смерти, вследствие чего утративший значительную часть клеток серого вещества головного мозга.

Первым делом после назначения главой Госкомпредпринимательства, Бродский ликвидировал региональные представительства своим приказом от 28 мая 2010 года. Это не только противоречит программным принципам партии Регионов, делающим ставку на усиление роли регионов, но и противоправно. Ведь глава Госкомпредпринимательства может принимать решения о создании, реорганизации, ликвидации только «предприятий, учреждений, организаций». Представительство – это не «предприятие», не «учреждение» и не «организация», а орган «государственной власти».

Но самой власти, для решения поставленной задачи по уничтожению малого бизнеса это было выгодно.

Во-первых, блокируется применение Закона Украины «Об основах государственной регуляторной политики в сфере хозяйственной деятельности». В соответствии с этим Законом все проекты регулирований, которые касаются предпринимателей, должны согласовываться с региональными представительствами. Отсутствие региональных представительств открыдо для местных властей широкий простор для принятия регулирований, уничтожающий малый бизнес.

Во-вторых, блокируется применение Закона Украины «О разрешительной системе в сфере хозяйственной деятельности». В соответствии с этим Законом все разрешительные центры находились под постоянным присмотром региональных представительств. Отсутствие надзора и контроля над разрешительными органами развязывает руки местным чинушам для образования препятствий развитию малому бизнесу, вследствие которого предприниматели должны или прекратить официальную деятельность или решать возникшие проблемы путем дачи взяток.

В-третьих, блокируется применение статей 166-10, 166-11 и 166-12 Кодекса Украины об административных правонарушениях. В соответствии  с указанными статьями  установлена ответственность чиновников за нарушения в разрешительной сфере; государственной регистрации юридических и физических лиц;  в сфере регуляторной политики. Протоколы по указанным правонарушениях уполномочены составлять работники региональных представительств. Отсутствие лиц, уполномоченных составлять админпротоколы, делает безнаказанным произвол чиновников в разрешительной сфере, при государственной регистрации юридических и физических лиц, а также  в сфере регуляторной политики. А это как раз и нужно власть имущим для уничтожения малого бизнеса.

Фактически Бродский превысил власть или служебные полномочия, чем совершил уголовное преступление по ставшей сейчас популярной статье 365 Уголовного кодекса Украины. Но время привлечения Бродского к уголовной ответственности еще не настало. Он нанес существенный ущерб государственным интересам, но выполнил поставленную задачу – убрать в регионах препятствия для массовой зачистки малого бизнеса.

Следующим этапом уничтожения малого бизнеса стало принятие Налогового кодекса Украины.

Он всем вам хорошо известен, поэтому сделаю лишь краткие акценты.

Главным «толкачом» Налогового кодекса выступал Бродский. Последней каплей дури власти, которая переполнила чашу терпения предпринимателей, было высказывание Бродского:«Советоваться с предпринимателями при принятии Налогового кодекса – это то же самое, что советоваться с уголовниками при принятии Уголовного кодекса»! Это яркое свидетельство того, что руководитель госоргана, надзирающего за исполнением регуляторной политики, не понимает, что советоваться с предпринимателями предписывают принцип «прозрачности и учета общественного мнения» регуляторной политики. Но этот принцип нынешней власти не нужен, так как удавить малый бизнес лучше в темноте и без прислушивания к общественному мнению.

Малый бизнес был поставлен на грань выживания и был вынужден сопротивляться.

Налоговый майдан был полной неожиданностью для власти, и она стала действовать более изощренно.

Часть протестующих была обласкана властью и, вместе с провластно настроенными общественными организациями, теперь готова одобрить любые действия властей, в том числе по удушению малого бизнеса.

Властью образована группировка «ряженных под оппозицию» предпринимателей, которой разрешена дозированная критика власти.

На непокорных предпринимателей были спущены все государственные псы полицейского государства.

Также было проведено ряд судебных решений в отношении высокопоставленных лиц государства, как акт устрашения мелких предпринимателей, чтобы подчеркнуть их никчемность перед мощью государства, наказывающего непокорных.

Госкомпредпринимательства как орган, дискредитировавший себя, был ликвидирован, а главный терминатор Бродский временно выведен в резерв Правительства. Для этого была придумана должность правительственного дерегулятора, которая не предусмотрена ни одним нормативно-правовым актом. На содержание Бродского, в нарушение бюджетного законодательства были потрачены деньги налогоплательщиков, что является уголовно наказуемым действием в соответствии со статьей 210 Уголовного кодекса Украины. Но только не при этой власти!

Правительство олигархов приступило к следующему этапу реформы по уничтожению малого бизнеса в угоду олигархам.

Достичь поставленной цели используя механизм регуляторной политики, который предусматривает необходимость учета общественного мнения в условиях, когда еще существуют независимые от Правительства организации предпринимателей, невозможно.

Поэтому Правительство решило применить механизм «дерегуляции». Сущность этого механизма, внедренного в соответствии с Указом Президента Украины от 3 февраля 1998 года № 79, состояла в установлении процедуры отмены действий принятых регулирований, которые препятствовали развитию предпринимательства. Через два года тогдашняя власть убедилась в неэффективности дерегуляции. Пока отменялось одно регулирование, вместо него принималось другое, временами еще хуже того, что отменялось. Поэтому 22 января 2000 года Президента Украины издал Указ № 89, в соответствии с которым был внедрен механизм регуляторной политики. В отличие от «дерегуляции», то есть, отмены регулирований, которые препятствовали развитию предпринимательства, был внедрен механизм, не позволяющий принимать регулирования, создающие препятствия развитию предпринимательства, то есть «регуляторная политика».

Таким образом, нынешние дерегулятивные реформы Правительства – это откат на 14 лет в прошлое – к февралю 1998 года. И это сделано не по неведению. Это сделано специально, чтобы по-быстрому принимать  регулирования, направленные на уничтожение малого бизнеса.

Такими регулированиями, направленными на уничтожение малого бизнеса, были реформы пенсионного обеспечения и социального страхования, налагающие значительные регуляторные нагрузки на малый бизнес.

Факт противоправности бездеятельности Правительства в части нарушении Закона Украины «Об основах государственной регуляторной политики в сфере хозяйственной деятельности» при разработке законопроектов «О государственном бюджете на 2010 год» и «Об общеобязательном государственном пенсионном страховании», установлен Окружным административным судом Киева по делу № 2а-14832/10/2670 от 18 января 2011 года.

У предпринимателей возникает вопрос к властям: «Вправе ли предприниматели, руководствуясь принципом верховенства права, не исполнять законы государства, принятые в нарушение Конституции Украины?»

Мы ответ на этот вопрос знаем, и он является основанием для Всеукраинской акции неповиновения властям, внаглую нарушающим Конституцию Украины.

Механизмы уничтожения малого бизнеса, которые не удалось протащить через Налоговый кодекс, власть пытается протолкнуть в других законопроектах.

Например, в законопроекте «О внутренней торговле» власти уполномочиваются посещать любые помещения предпринимателя, в том числе жилые. Вместо проверок, процедура проведения которых регламентирована соответствующим Законом, власти придумали новые виды вмешательства в деятельность предпринимателей: «посещения» и «обследования». Таким образом, по примеру Остапа Бендера, власти придумали как перепрыгнуть Закон Украины «О надзоре в сфере хозяйственной деятельности»,  чтобы быстрее догнать и удушить проверками малый бизнес. Этот законопроект фактически «зачищал» бизнес – среду от мелкого бизнеса в угоду олигархам с их крупным сетевым бизнесом.

Общественная организация, которую я возглавляю, внесла многочисленные предложения к указанному законопроекту. Но власть сделала вид, что замечаний не получала и даже не ответила на них, чем грубо нарушила требования Закона Украины «Об основах государственной регуляторной политики в сфере хозяйственной деятельности». Кроме этого, Госкомпредпринимательства за день до окончания месячного срока для публичного обсуждения законопроекта, согласовал его. А ведь это тоже нарушение Закона Украины «Об основах государственной регуляторной политики в сфере хозяйственной деятельности».

Указанные деяния властей можно пояснить только одним –  целенаправленностью действий властей по уничтожению малого бизнеса.

Сейчас власти открыто игнорируют требования Законов Украины, которые хоть как-то направлены на ограничение  произвола властей при принятии регуляторных актов и осуществлении проверок малого бизнеса. Премьер заявил, что чиновникам по защите прав потребителей не хватает полномочий, чтобы осуществлять проверки, для чего нужно менять Закон Украины «О надзоре в сфере хозяйственной деятельности». Поверьте, перечень критериев, по которым предпринимателей в сфере защиты прав потребителей относят к высокой степени риска, установленный Правительством постановлением от 27 декабря 2008 года № 1164 занимает более трех листов. Фактически все работающие предприниматели – относятся к высокой степени риска. А раз так, то никакие моратории на проверки на них не распространялись и не распространяются. Но власти и этого мало, они не хотят заранее предупреждать о проверках, а делать без предупреждения карательные облавы с целью уничтожения малого бизнеса в угоду олигархам.

Благодаря совместным усилиям удалось приостановить рассмотрение законопроекта «О внутренней торговле» в Верховном Совете. Но Правительство его не отозвало и в ближайшее время следует ожидать очередной атаки на малый бизнес.

За выдающиеся успехи по развитию малого бизнеса Правительство, считая нас за идиотов, пытается выдать фактически никчемные действия.

Приведу ряд примеров.

Одним из главных препятствий вхождения в бизнес, из-за которого Украина по критерию «легкости» вхождения в бизнес Мирового банка занимала 145 место из 183 государств, власти и ряд подконтрольных им депутатов, считали требование по получению и сохранению свидетельства о государственной регистрации. Раз так, быстренько отменили выдачу свидетельства о регистрации, приняв Закон № 3205 от 07.04.2011, и обязали предпринимателей брать вытяг из Реестра.

Незаангажированному человеку понятно, что никакого упрощения от этой подмены – свидетельства на вытяг НЕТ!

Как большую работу по дерегуляции власти показывают ускоренный пересмотр регуляторных актов органов местного самоуправления в соответствии с Законом  № 2784 от 14.12.2010. Однако, на качестве бизнес-среды это никак не отразилось, так как были отменены устаревшие регулирования. Итоги пересмотра с опубликованием перечней «достойных» и отмененных регулирований, во избежание позора перед международной общественностью,  обнародованы не были.

Думаю, что в связи с ликвидацией Госкомпредпринимательства итоги пересмотра останутся тайной для общественности, но нам и дальше будут твердить о больших успехах власти.

Еще власти твердят, что бизнес просто вздыхнул облегченно после отмены разрешений на изготовление печатей, хотя такой разрешительный документ исчез из правового поля Украины после вступления в силу части 1 статьи 4 Закона Украины «О разрешительной системе в сфере хозяйственной деятельности», которая набрала силу с 6 октября 2006 года!

Введение «модельных уставов» в соответствии из Законом № 3262 от 21.04.2011 года нами, в отличие от властей, не рассматривается как значительный успех по упрощению предпринимательства.

Хочу обратить ваше внимание, что проведение реформ характеризуется ужесточением репрессивных мер для малого бизнеса и незавершенностью для предпринимателей.

Помните, как розкошевали чиновники-коррупционеры в связи с тем, что старый закон о борьбе с коррупцией был отменен, а новый не вступил в силу.

Но чиновники и сейчас, при подготовке проектов законов специально допускают, а депутаты пропускают откровенные «ляпы», которые делают невозможным привлечение чиновников к ответственности.

Например, было громко заявлено, что усиливается ответственность чиновников, допустивших нарушения в разрешительной сфере в связи с принятием Закона № 4221 от 22.12.2011.

И вот какую хитрость применили чиновники.

Установили ответственность за нарушение сроков ВЫДАЧИ разрешительных документов, а уполномочили лиц какого-то органа составлять протокол об административных правонарушениях при нарушении сроков ПРИНЯТИЯ РЕШЕНИЯ О ВЫДАЧЕ разрешительных документов. Так как понятия «срок выдачи разрешительного документа» и «срок принятия решения о выдаче разрешительного документа» разные по сути, то все админпротоколы, даже если их кто-то составит, развалятся в суде из-за указанного «ляпа». В настоящее время протоколы составлять вообще некому, так как Госкомпредпринимательства ликвидирован, его правопреемник – Минэкономразвития к исполнению этой функции не приступил, так как создана Госслужба по вопросам регуляторной политики и содействия развитию предпринимательства. Указанная Госслужба к работе приступить не может, так как до сих пор, в пику указанию Президента, не утверждено положение о ней. И даже если положение об указанной Госслужбе будет принято, приступить к работе она сможет еще не скоро, так как чиновники не заинтересованы, чтобы их контролировали. Чиновники очень хотят проверять малый бизнес!

Уверена, что руководитель Госрегуляторслужбы – Михаил Бродский, фактически разваливший налаженную работу Госкомпредпринимательства, не сможет организовать работу органа, отвечающего за регуляторную политику государства вследствие непонимания сущности регуляторной политики.

Законом № 4221 от 22.12.2011 также позволили разрешительным органам безнаказанно выдавать разрешительные документы вне разрешительных центров. Если, до принятия указанного Закона, была административная ответственность разрешительных органов за выдачу разрешительных документов вне разрешительных центров, то теперь ее убрали. Установили ответственность Госадминистратора – передаточного звена между разрешителем и предпринимателем. Если Госадминистратору вдруг вздумается отдать предпринимателю разрешительный документ, выйдя за пределы разрешительного центра, то это наказуется штрафом.

Перечень псевдореформ можно было бы продолжать, но хочу подвести итог.

Все действия властей направлены на создание видимости улучшения бизнес-климата и сосредоточение усилий для уничтожения малого бизнеса с целью «зачистки» бизнес-среды для увеличения доходов олигархов и бизнесменов, находящихся в Верховном Совете и Правительстве Украины.

 http://pidpr.com/blog/l_krivenko_poehtapnoe_unichtozhenie_malogo_biznesa/2012-04-02-947

44
Жильцы двух домов в Константиновке (Донецкая область) объявили свой двор территорией без Партии регионов. На деревьях, лавках, ряде окон они развесили перечеркнутую эмблему ПР и соорудили символическую могилу, в которой похоронили последние надежды на "регионалов".

Фото тут;
http://www.ligapkr.org/krivoy_rog/563-na-donbasse-poyavilas-territoriya-bez-partii-regionov-foto.html

45
Про прості речі, як захищати свої права.


Страницы: 1 2 [3] 4 5