Ще 80 років тому негрів показували в зоопарках, як фауну
Як це не прикро усвідомлювати нинішнім європейським лібералам, їх діди і навіть батьки охоче заробляли гроші на євгеніці: так, останній негр зник з європейського зоопарку тільки в 1935 році в Базелі і в 1936 році в Турині.
Тільки в 1935-36 роках в Європі були ліквідовані останні клітки з неграми в зоопарках - в Базелі і Турині. До цього білі люди охоче ходили дивитися на чорних в неволі (а також на індіанців і ескімосів), повідомляє
polemika.com.ua.Вже в XVI столітті негри були завезені в Європу як екзоти, так само як і тварини з нових відкритих земель - шимпанзе, лами або папуги. Але до XIX століття чорношкірі жили в основному при дворах багатих людей - неписьменні простолюдини не могли подивитися на них навіть у книжках.
Все змінилося з настанням епохи модерну - коли значна частина європейців не тільки навчилася читати, а й емансипувалися настільки, що зажадала собі таких самих утіх, що й буржуазія та аристократія. Це бажання білого простолюду збіглося з повсюдним відкриттям зоопарків на території континенту, тобто приблизно з 1880-х років.
Тоді
зоопарки стали
наповнюватися екзотичними тваринами з колоній.
У їх число потрапили і негри, яких тодішня євгеніка теж зараховувала до представників найпростішої фауни.
Як це не прикро усвідомлювати нинішнім європейським лібералам, їх діди і навіть батьки охоче заробляли гроші на євгеніці: так, останній негр зник з європейського зоопарку тільки в 1935 році в Базелі і в 1936 році в Турині. Але остання «тимчасова експозиція» з неграми була в 1958 році в Брюсселі на виставці Експо, де бельгійці представили «Конголезьку село разом з жителями».
Виправданням для європейців може послужити лише те, що багато білі реально до початку ХХ століття не розуміли - чим негр відрізняється від мавпи. Відомий випадок, коли Бісмарк прийшов подивитися в Берлінський зоопарк на негра, поміщеного в клітку з горилою. Не знаючи, де насправді негр, а де мавпа, Бісмарк попросив наглядача закладу, щоб той показав хто є хто в клітці.
На початок ХХ століття негрів тримали зоопарки вже згаданих Базеля і Берліна, Антверпена та Лондона, і навіть у російській Варшаві ці представники людства були виставлені на потіху публіці. Відомо, що в Лондонському зоопарку в 1902 році клітку з неграми подивилися близько 800 тисяч чоловік. У загальній складності, не менше 15 європейських міст демонстрували тоді негрів в неволі.
Найчастіше доглядачі зоопарків розміщували в клітинах т.зв.
«Етнографічні села» - коли у вольєрах розміщувалися відразу кілька чорних сімей. Вони ходили там в національному одязі і вели традиційний спосіб життя - щось копали примітивними знаряддями, плели циновки, готували їжу на вогнищі.
Як правило, негри довго не жили в умовах європейських зим. Наприклад, відомо, в зоопарку Гамбурга з 1908-го по 1912 роки в неволі померло 27 чорношкірих.
Негрів в той час тримали навіть в зоопарках США, незважаючи на те, що білі там жили з ним пліч-о-пліч понад 200 років. Правда, в неволю поміщали пігмеїв, яких американські вчені вважали напівмавпами, що стоять на нижчому щаблі розвитку, ніж «звичайні» чорні. При цьому такі погляди грунтувалися на дарвінізм. Приміром, американські вчені Бренфорд і Блюм писали тоді: «Природний відбір, якщо не чинити йому перешкод, завершив би процес вимирання. Вважалося, що якщо б не інститут рабства, який підтримував і оберігав чорношкірих, їм довелося б конкурувати з білими в боротьбі за виживання. Велика пристосованість білих в цьому змаганні була безсумнівною. Зникнення чорношкірих як раси стало б лише питанням часу ».
Збереглися записки про зміст пігмея на ім'я Ота Бенга. Вперше Ота разом з іншими пігмеями був виставлений як «типового дикуна» в антропологічному крилі Всесвітньої виставки 1904 року в Сент-Луїсі. Пігмеїв під час їх перебування в Америці досліджували вчені, які порівнювали «варварські раси» з інтелектуально відсталими європеоїдами за тестами на розумовий розвиток, з реакції на біль тощо.
Антропометрісти і псіхометрісти прийшли до висновку, що за тестами на інтелект пігмеїв можна порівняти з «розумово відсталими людьми, які витрачають на тест величезну кількість часу і допускають безліч дурних помилок». Багато дарвіністів віднесли рівень розвитку пігмеїв «безпосередньо до періоду палеоліту», а вчений Гетті знайшов в них «жорстокість примітивного людини».
Пігмея Оту просили проводити якомога більше часу в мавп’ятнику. Йому навіть дали лук і стріли та дозволили стріляти «для залучення публіки». Незабаром Ота був замкнений у клітці - а коли йому дозволили вийти з неї, «на нього витріщався натовп, а поруч стояв сторож».
Справедливості заради треба згадати, що в зоопарках тих часів містилися не тільки негри, а й інші примітивні народи - полінезійці і канадські інуїти, індіанці Сурінаму (знаменита виставка в голландському Амстердамі в 1883 році), індіанці Патагонії (у Дрездені).