9 березня 2011 року набув чинності Закон «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)».
Відповідно до цього Закон «Про виконавче провадження» викладено у новій редакції, внесено зміни до Цивільно- процесуального кодексу (зокрема ст.377-1) та Закону «Про порядок виїзду з України та в’їзду в Україну громадян України», котрі чітко врегульовують порядок тимчасового бмеження виїзду громадянина за межі України у разі наявних невиконаних боргових зобов’язань та невиконання рішення суду.
Відповідно до ч. 18 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, державний виконавець звертається до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Відповідно до ст. 377-1. питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Суд негайно розглядає подання, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.
Державний виконавець не пізніше наступного дня після надходження ухвали суду про тимчасове обмеження особи (боржника) у праві виїзду за межі України до виконання нею своїх зобов'язань направляє засвідчену судом копію цієї ухвали для виконання до Адміністрації Державної прикордонної служби України, яка не пізніше наступного дня після надходження зазначеної ухвали суду приймає її до виконання, про що повідомляє листом відповідний орган державної виконавчої служби
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта у випадках, якщо: діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України (пункт 2), він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань (пункт 5), щодо нього подано цивільний позов до суду - до закінчення провадження у справі (пункт
.
Відповідно до цього, паспорт особи може бути тимчасово затримано чи вилучено. Тимчасове затримання або вилучення паспорта у таких випадках здійснюється судом, органами прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, Державної прикордонної служби України, військовими комісаріатами та консульською службою України. У разі повернення громадянину України тимчасово затриманого (вилученого) паспорта у межах терміну його дії державне мито не справляється.
У разі виконання боржником відповідних зобов’язань, у тому числі аліментних, та у зв’язку із закінченням виконавчого провадження на підставі пункту 8 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець виносить відповідну постанову про закінчення виконавчого провадження, копія якої підлягає обов’язковому направленню до Адміністрації Державної прикордонної служби України для своєчасного зняття особи (боржника) з контролю.
