Ще одна цікава робота, що стосується нашого краю . Для тих хто не зрозуміє про що тут іде мова. Вчена має на увазі алмази та золото, але нам від такої радості одне горе . По тій причіні що добування золота та інших рідких металів особливо шкідливе для здоров"я людини. Кому цікаво знайдіт в інеті як видобувають золото.
Дисертація кандидата геологічних наук Татарінова Олена Олександрівна
(скорочена)
Мета і задачі дослідження. Основна мета роботи – встановити вікові етапи формування зеленокам’яних поясів Приазовського мегаблоку. Для її досягнення поставлено такі задачі: розчленувати комплекс плагіогранітоїдів Гайчурського блоку; визначити час формування магматичних порід обіточненського комплексу Салтичанського антиклинорію і кислих магматичних порід у Сорокинській ЗС; встановити східну межу поширення плагіогранітоїдів шевченківського комплексу; виконати геохронологічну кореляцію зеленокам’яних поясів Приазовського та Середньопридніпровського мегаблоків; визначити вік порід області зносу осадових утворень Гуляйпільської брахісинкліналі і верхньої частини розрізу Сорокинської ЗС.
Об'єкт дослідження: гранітоїди та вулканічні породи граніт-зеленокам’яних асоціацій Приазовського мегаблоку.
Предмет дослідження: U-Pb ізотопна геохронологія гранітоїдних комплексів і метаморфізованих вулканічних порід.
Методи дослідження: петрографічний о
пис прозорих шліфів, аналіз проб на петрогенні і рідкісні елементи, дослідження циркону, а саме: вивчення морфології на електронному растровому мікроскопі та внутрішньої будови індивідів у полірованих зрізах; датування мономінеральних фракцій циркону уран-свинцевим методом.
Наукова новизна отриманих результатів. 1). На Гуляйпільському блоці вперше виділено низькокалієві гранітоїди діорит-тоналіт-тронд’ємітової асоціації віком близько 2,95–2,89 млрд років, які ймовірно, належать до ТТГ серії. Обґрунтовано розчленовування гранітоїдів цього району на добропільський, зеленівський* і шевченківський комплекси. 2). Вперше встановлено вік кварц-плагіоклазових метапорфірів (3,16 млрд років) та ранніх плагіогранітів у Сорокинській ЗС (>2,95 млрд років) і цим обґрунтовано однаковий вік Сорокинської ЗС та зеленокам’яних поясів Середньопридніпровського мегаблоку. 3). Встановлено архейський вік інтрузій габро і діоритів обіточненського комплексу на Салтичанському антиклінорії (2,91–2,85 млрд років). 4). Визначено палеопротерозойський вік (2,1 млрд років) Каратюцького і Каратиського масивів, які раніше корелювалися з мезоархейським шевченківським комплексом. 5) З’ясовано, що в області зносу метатеригенних порід Гуляйпільської структури і верхньої частини розрізу Сорокинської ЗС були присутні мезоархейські гранітоїди.
Практичне значення отриманих результатів. Отримані нові геохронологічні дані про вікове положення граніт-зеленокам’яних асоціацій Косивцівської та Сорокинської ЗС є підставою для проведення відповідних змін у стратиграфічній схемі Приазовського мегаблоку і вирішення деяких важливих теоретичних питань геології Українського щита. Головним з них є висновок про одночасне формування мезоархейських зеленокам’яних поясів на Приазовському та Середньопридніпровському мегаблоках, що вказує на акрецію цих блоків до кінця палеоархею. Виявлена зональність у поширенні архейських гранітоїдів
різних типів у Косивцівському районі. Уточнена область поширення гранітоїдів шевченківського комплексу у південній частині Приазовського мегаблоку. Геохронологічними даними підтверджено наявність детритового матеріалу мезоархейського віку в Гуляйпільській брахисинкліналі і верхній частині розрізу Сорокинської ЗС. Надійне визначення вікового положення граніт-зеленокам’яних асоціацій Приазовського мегаблоку дозволяє обґрунтованіше прогнозувати перспективність цих структур на корисні копалини.
Гуляйпільський блок. Характерною рисою багатьох інтрузій мезоархейських гранітоїдів Гуляйпільского блоку є наявність в них ксеногенної складової – древнього реліктового циркону. Це вказує на їхнє формування за участю реліктів ще більш древньої сіалічної кори.
Добропільський комплекс (3320±180 млн років). Інтрузії гранітоїдів добропільського комплексу розташовані в зоні Добропільського розлому і в південній крайовій частині Ремівського блоку. Вони представлені кварцовими діоритами, плагіогранітами і гранодіоритами калієво-натрієвої серії. На діаграмі Ab-Q-Or їх точки разом із гранодіоритами шевченківського комплексу чітко розташовані на вапнисто-лужному тренді. Гранітоїди добропільського комплексу відрізняються від гранітоїдів шевченківського комплексу більшим вмістом калію і сумою лугів (рис.1). На діаграмі Чаппела і Уайта, яка використовується для геодинамічної типізації гранітоїдів (Chappel, White, 1974), фігуративні точки гранітоїдів добропільського комплексу потрапляють у поле гранітоїдів S-типу. Велика кількість ксенолітів свідчить про їх суттєву контамінацію більш древнім коровим матеріалом. Первинне відношення ізотопів стронцію в плагіоклазі та апатиті кварцових діоритів Добропільського масиву знаходиться в межах 0,7056–0,7061 (Артеменко та ін., 2002). У кварцових діоритах добропільського комплексу спектр розподілу РЗЕ сильно диференційований – Ce/Yb=17,1;Yb=3,6; Eu/Eu*=1,2 (Щербак та ін., 1991). Згідно з наявними геологічними та ізотопно-геохімічними даними, гранітоїди добропільського комплексу виникли внаслідок плавлення змішаного корово-мантійного субстрату в зоні зіткнення Гуляйпільського та Ремівського блоків і можуть розглядатися як колізійні граніти.
Шевченківський комплекс (2830±70 млн років). Гранітоїди шевченківського комплексу представлені на Гайчурському блоці гранодіоритами нормального ряду калієво-натрієвої серії. На діаграмі Na-K-Ca їхні фігуративні точки розташовані на межі тоналіт-тронд’ємітових і вапнисто-лужних полів, а на діаграмі Ab-Q-Or вони орієнтовані вздовж вапнисто-лужного тренду. На діаграмі Чаппела та Уайта фігуративні точки гранодіоритів шевченківського комплексу потрапляють у поле колізійних гранітоїдів S -типу.
Діорит-тоналіт-тронд’ємітова асоціація (2950–2890 млн років). Інтрузії низькокалієвих гранітоїдів діорит-тоналіт-тронд’ємітової асоціації (профіль свердловин 791–797), що розбурені в північній частині Гуляйпільського блоку, складені діоритами і тронд’ємітами натрієвої серії, кварцовими діоритами і тоналітами калієво-натрієвої серії. На діаграмі О’Коннора – Баркера та Na-K-Ca фігуративні точки цих гранітоїдів потрапляють у поля тоналіт-тронд’ємітового складу, а на діаграмі Ab-Q-Or вони чітко орієнтовані уздовж габро-тронд’ємітового тренду магматичної диференціації. Вміст калію в них більше ніж удвічі нижчий, порівняно з гранітоїдами добропільського і шевченківського комплексів. При збільшенні SiO2, вміст K2O зменшується. Бачимо протилежні тенденції зміни вмісту калію з ростом SiO2 у гранітоїдах добропільського і шевченківського комплексів. Взаємопов’язані зміни вмісту петрогенних елементів, ймовірно свідчать, що гранітоїди діорит-тоналіт-тронд’ємітової асоціації належить до однієї диференційованої серії. Згідно з діаграмою Чаппела та Уайта, вони належать до гранітоїдів I-типу. Цей комплекс низькокалієвих гранітоїдів дуже схожий до порід TTГ серій граніт-зеленокам’яних областей.
Гуляйпільський блок.
Діорит-тоналіт-лейкотронд’ємітова асоціація. Тоналіти цієї асоціації (св.792, інт.202,0–203,0 м) являють собою дрібнозернисту порфіроподібну породу. За хімічним складом ця порода відповідає сімейству гранодіоритів нормального ряду натрієвої серії. Циркон тоналітів представлений кристалами гіацинтового і списоподібного типів з нечітко вираженими і заокругленими ребрами. Внутрішня будова кристалів зональна. Цей циркон характеризується істотно дискордантними значеннями ізотопного віку. Через близькі уран-свинцеві відношення, отримані за різними фракціями циркону, ізохрона не розраховувалася. Мінімальний ізотопний вік тоналітів Зеленівської синкліналі, прийнятий за ізотопним відношенням 207Pb/206Pb, дорівнює 2948 млн років.
Лейкотронд’єміти цієї асоціації – грубозерниста лейкократова порода (св.795, інт.148,3 –153,2 м). За хімічним складом ця порода відповідає сімейству низьколужних гранітів нормального ряду натрієвої серії. Циркон представлено крупними, видовженими кристалами гіацинтового типу, із згладженими ребрами і несиметричними вершинами (рис.3, Ж). Переважають кристали з коефіцієнтом подовження 3,5 – 4,0 в окремих кристалах до 7. Колір циркону нерівномірний – від світло-рожевого до рожево-коричневого. Вершини кристалів часто мають коричневе забарвлення. Внутрішня будова зональна. У цирконі з тронд’ємітів виявлено незвичайно низький вміст торію (206Pb/208Pb = 301). Уран-свинцевий ізохронний вік циркону із тронд’ємітів дорівнює 2891±23 млн років.
Згідно з отриманими петрохімічними та геохронологічними даними на Гуляйпільскому блоці поряд із добропільським і шевченківським комплексами виділяються низькокалієві гранітоїди діорит-тоналіт-тронд’ємітової асоціації з мінімальним віком близько 2,95 –2,89 млрд років.
Гуляйпільська світа. Продатовано кластогенний циркон кварцитів з нижньогуляйпільської підсвіти Гуляйпільської брахісинкліналі (св.624 Б, інт.438,0 – 455,0 м). У крупній фракції циркону спостерігаються зерна типового детритового циркону, кулястої та еліптичної форми з абрадованою поверхнею (рис.3, Д). У фракціях розміром менше 0,1 мм частково збереглися кристалічні форми циркону. Уран-свинцевий ізохронний вік циркону дорівнює 2900±100 млн років. Згідно з отриманими даними, в області зносу осадових порід Гуляйпільської світи переважали гранітоїди мезоархейського віку.
ВИСНОВКИ
У дисертації наведено результати нових оригінальних ізотопних та геохімічних досліджень гранітоїдів в обрамленні зеленокам’яних поясів Приазовського мегаблоку. Одержані дані, дозволили вперше виділити вікові етапи у формуванні зеленокам’яних поясів Західно-Приазовського блоку і виконати їх хроностратиграфічну кореляцію з добре вивченими аналогічними структурами на Середньопридніпровському мегаблоці Українського щита. Головні висновки, які витікають з викладеного матеріалу, зводяться до наступного:
3. На Гуляйпільському блоці виділяються низькокалієві гранітоїди діорит-тоналіт-тронд’ємітової асоціації з мінімальним віком 2,95–2,89 млрд років, подібні за петрохімічними характеристиками до гранітоїдів TTГ серії граніт-зеленокам’яних областей. Мезоархейські гранітоїди Гуляйпільського блоку розчленовуються на добропільський, зеленівський* та шевченківський комплекси
7. В області зносу метатеригенних порід Гуляйпільської структури і верхньої частини розрізу Сорокинській ЗС переважали породи мезоархейської граніт-зеленокам’яної асоціації. Це вказує на їх перспективність на пошуки докембрійських розсипних родовищ благородних металів.