Просмотр сообщений

В этом разделе можно просмотреть все сообщения, сделанные этим пользователем.


Сообщения - backyard

Страницы: 1 ... 3 4 [5] 6 7 ... 13
61
30 березня 2012 року Президент України Віктор Янукович підписав Указ №229/2012 Про внесення змін до Положення про Державну виконавчу службу України.

Згідно зазначено Указу змінено назви посад керівників органів державної виконавчої служб. Відтепер управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції, а також відділ державної виконавчої служби районного відповідного управління юстиції, очолює начальник.

Згідно попередньої редакції Указу Президента України, яким затверджено Положення про Державну виконавчу службу України, відповідні управління та відділи очолювали начальники, які одночасно були заступниками керівників головних та відповідних районних управлінь юстиції.

УКАЗ
 Президента України
Про внесення змін до Положення про Державну виконавчу службу України

1. Внести до пункту 10 Положення про Державну виконавчу службу України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року N 385, такі зміни:

1) у підпунктах 13 - 16, 18 і 19 слова "заступників керівників головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі - керівників структурних підрозділів, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС України" замінити словами "керівників структурних підрозділів головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС України";

2) у підпунктах 14, 15 і 19 слова "заступників керівників районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних та міжрайонних управлінь юстиції - керівників відповідних структурних підрозділів" замінити словами "керівників структурних підрозділів районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС України";

3) у підпункті 17 слова "заступників керівників головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі - керівників структурних підрозділів, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС" замінити словами "керівників структурних підрозділів головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС України".

2. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України   
В. ЯНУКОВИЧ                                                                   м. Київ 30 березня 2012 року N 229/2012

62
Згідно ч. 2 ст. 182 Сімейного Кодексу України передбачений мінімальний розмір аліментів на одну дитину, який не може бути меншим, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Ст. 12 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік” встановлено прожитковий мінімум для дітей:

Цитировать
віком до 6 років: з 1 січня - 893 гривні, з 1 квітня - 911 гривень, з 1 липня - 917 гривень, з 1 жовтня - 930 гривень, з 1 грудня - 961 гривня;

віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 1112 гривень, з 1 квітня - 1134 гривні, з 1 липня - 1144 гривні, з 1 жовтня - 1161 гривня, з 1 грудня - 1197 гривень.

Таким чином, мінімальний розмір для дитини відповідного віку у 2012 році, що становить 30% прожиткового мінімуму, затвердженого на 2012 рік, становить:

Цитировать
віком до 6 років: січень 267,90 гривень,  лютий 267,90 гривень, березень 267,90 гривень, квітень 273,30 гривень, травень 273,30 гривень, червень 273,30 грн, липень 275,10 гривень, серпень 275,10 гривень, вересень 275,10 гривень, жовтень 279,00 гривень, листопад 279,00 гривень, грудень 288,30 гривень;

віком від 6 до 18 років: січень 333,60 гривень,  лютий 333,60 гривень, березень 333,60 гривень, квітень 340,20 гривень, травень 340,20 гривень, червень 340,20 грн, липень 343,20 гривень, серпень 343,20 гривень, вересень 343,20 гривень, жовтень 348,30 гривень, листопад 348,30 гривень, грудень 359,10 гривень.

63
Новости (события) / Кража в Цифре+
« : Марта 28, 2012, 23:38:15 »
Перепост

27.03 в 16:40 в магазине «Цифра+» тремя неизвестными лицами была произведена кража. Украли жесткий диск и мобильный телефон (видно на видео). Тех, кто узнал злоумышленников просьба сообщить за вознаграждение по тел. 050 9410248


64
  З 9  березня  2011  року  набирав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України  "Про  виконавче  провадження"  та деяких   інших   законодавчих  актів  України  щодо  вдосконалення процедури примусового виконання  рішень  судів  та  інших  органів (посадових осіб)".  Згідно із Законом в новій редакції викладено Закон України "Про виконавче провадження", внесені  зміни  до  низки  законів  України,  зокрема,  Цивільного кодексу  України,  законів  України  "Про   державну виконавчу   службу",  "Про  банки  і  банківську діяльність", "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" тощо.

     Змінами, які внесені до статті 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність",  передбачено,  що  примусове списання  коштів  з  рахунка  клієнта  та  арешт на кошти клієнтів накладається не тільки за  рішенням  суду,  але  й  за  постановою державного  виконавця.  Відповідні зміни внесені до статей 1071 та 1074 Цивільного кодексу України.

     Статтю 6 Закону України  "Про  платіжні  системи  та  переказ коштів  в  Україні"  доповнено новими нормами такого змісту:
     "6.4. У  разі  відкриття  рахунка клієнтом,  щодо якого існує публічне обтяження рухомого майна, накладене державним виконавцем, банк зупиняє видаткові операції з такого рахунка на суму обтяження та  повідомляє  державному  виконавцеві  про  відкриття   рахунка. Повідомлення   про   відкриття   рахунка   вручається   державному виконавцеві власником рахунка,  який зобов'язаний подати до  банку документи,   що   підтверджують   отримання державним  виконавцем повідомлення.
     6.5. Державний  виконавець  вирішує питання щодо необхідності накладення арешту на кошти боржника, що зберігаються на відкритому рахунку,  та у семиденний строк з моменту надходження повідомлення інформує банк про прийняте рішення.
     6.6. Відновлення   видаткових  операцій  на  рахунках  такого клієнта  здійснюється  у  разі,  якщо  державний   виконавець   не повідомив про прийняте рішення у встановлений строк, перебіг якого починається з дати,  зазначеної у відмітці про отримання державним виконавцем повідомлення".


     Звертаємо вашу  увагу  на те,  що Закон України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" не  покладає  на банк  обов'язку  щодо  отримання  від  клієнта будь-яких офіційних документів,  які  б  підтверджували  наявність   або   відсутність обтяження  майна  або  обов'язку  отримувати відповідну інформацію безпосередньо з Державного  реєстру  обтяжень  рухомого  майна.  З врахуванням  цього,  на  нашу  думку,  стаття 6 Закону  стосується  виключно  випадків,  коли  факт  наявності  публічного обтяження   є   очевидним  для  банку,  тобто  публічне  обтяження застосовано до коштів або інших цінностей клієнта,  що знаходяться на рахунках чи на зберіганні безпосередньо у цьому банку.

     Стаття 4 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" передбачає,  що  публічним  є обтяження  рухомого  майна,  яке  виникає відповідно до закону або рішення суду.

     Відповідно до  статті  11  Закону  України   "Про   виконавче провадження" державний виконавець має право накладати арешт на майно боржника  в  т.ч.  на  кошти,  які  перебувають  на рахунках і вкладах у банках, на рахунки в цінних паперах.

     Частиною 4   статті   52   Закону   України   "Про  виконавче провадження" визначено,  що арешт поширюється також  на кошти  на рахунках,  які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

     Враховуючи вищевикладене:
    1) Банк  має зупинити видаткові операції на суму обтяження та повідомити державного виконавця про факт відкриття нового  рахунка виключно  у  випадку,  якщо  в  цьому  ж банку (включаючи філії та підрозділи)  клієнт  вже  має  кошти  та/або  інші  цінності,   що знаходяться у нього на рахунках та/або вкладах чи на зберіганні, і на які накладений арешт цим державним виконавцем (в тому числі і у випадку,  коли  сума  обтяження  вже накопичена на іншому,  раніше відкритому  рахунку).  Оскільки  згідно  з  Законом  України  "Про платіжні  системи  та  переказ  коштів  в  Україні" повідомлення про відкриття рахунка вручається державному виконавцю власником рахунка,  то банк має видати відповідне повідомлення про відкриття рахунка клієнту під розпис.

     Форму повідомлення банк визначає  самостійно.  Разом  з  цим, повідомлення  має  містити реквізити за якими державний виконавець матиме можливість проінформувати банк про  прийняте  рішення  щодо необхідності накладення арешту на кошти боржника,  що зберігаються на  рахунку,  який  відкритий  клієнту.   Додаткові   рекомендації стосовно  складання повідомлення будуть надіслані після узгодження цього питання з Міністерством юстиції України.

     Порядок зупинення  видаткових  операцій  на  новому   рахунку клієнта визначається внутрішніми процедурами банку.

     Зважаючи на  вимоги  статті  6  Закону  України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та  статті  52 Закону України "Про виконавче провадження",  банк після отримання  від  державного  виконавця  рішення  щодо  необхідності накладення арешту на кошти боржника, що зберігаються на відкритому новому рахунку клієнта  (у  формі  постанови  про  арешт  коштів), забезпечує арешт коштів на цьому рахунку.

     Банк відновлює  видаткові операції на рахунках такого клієнта у разі,  якщо  державний  виконавець  не  повідомив  про  прийняте рішення  у  встановлений  Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів  в  Україні" строк,  перебіг  якого починається з дати,  зазначеної у відмітці про отримання державним виконавцем повідомлення.

     Норми статті  6  Закону  України  "Про  платіжні  системи  та переказ  коштів в Україні" та статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" не містять виключень,  тому застосовуються  до  всіх поточних,  вкладних (депозитних) рахунків клієнта в національній та іноземних валютах.

    2. Банк приймає та виконує:
     постанови державних виконавців про арешт коштів  на  рахунках клієнтів,  що  винесені  як  на  підставі  рішень  суду,  так і на виконання  інших  виконавчих  документів,  визначених  статтею  17 Закону України "Про виконавче провадження";
     платіжні вимоги на примусове списання коштів,  які оформленні як  на підставі рішень суду,  так і на підставі постанов державних виконавців,  що винесені на виконання інших виконавчих документів, визначених статтею  17  Закону України "Про виконавче провадження".


     З 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України (далі - ПКУ).

     Відповідно до статей 20, 89 та 91 ПКУ передбачено право органів державної податкової служби звертатись до суду  щодо зупинення   видаткових  операцій  на  рахунках  в  банку  платника податку.

     Крім того,  стаття 41  ПКУ визначає  органами стягнення  органи  державної податкової служби,  а також державних виконавців в межах своїх повноважень,  а стаття 95 ПКУ 
встановлює,  що  стягнення  коштів  з рахунків платника податків у банках,  обслуговуючих такого платника податків,  здійснюється  за рішенням  суду,  яке  направляється до виконання органам державної податкової служби.

     Разом з цим, відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України стягнення коштів (податкового боргу) з рахунка платника - фізичної особи за  рішенням  суду  здійснюється державною  виконавчою  службою  відповідно  до Закону України "Про виконавче провадження".
     Враховуючи викладене:
     1) банк зупиняє видаткові операції на  рахунках  клієнтів  на підставі  рішення  суду (за зверненням органу державної податкової служби) відповідно до статей 89 та 91 Податкового кодексу  України.
     Зупинення видаткових   операцій   банк  здійснює  в  порядку, визначеному внутрішніми процедурами банку;
     2) банк  приймає  до  виконання  платіжні вимоги на стягнення коштів з рахунка платника податків за рішенням суду, які оформлені та подані до банку органами державної податкової служби,  а у разі стягнення коштів з рахунка платника - фізичної  особи  -  платіжні вимоги органів державної виконавчої служби.


     Відповідно до статті 56 Закону України "Про Національний банк України" нормативно-правові акти Національного банку не можуть  суперечити  законам  України  та  іншим законодавчим актам України.

     Зважаючи на вищевикладене, до затвердження змін до Інструкції про безготівкові  розрахунки  в  Україні  в національній валюті та Інструкції про порядок відкриття, використання  і закриття рахунків   у   національній   та   іноземній   валютах,  банки керуються  вимогами  Закону  України   "Про виконавче  провадження",  Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та  Податкового кодексу  України,  внутрішніми  процедурами  банку, розробленими з врахуванням цих законів,  організаційної  структури банку,   облікової   політики   та  умов  договорів,  укладених  з клієнтами.

65
Відповідно до закону України «Про звернення громадян» реєстрація щодо звернення громадян здійснюється у відділі ДВС Гуляйпільського районного управління юстиції Запорізької області. Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.

Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи зобов'язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.

Громадянин може подати скаргу особисто або через уповноважену на це іншу особу. Скарга в інтересах неповнолітніх і недієздатних осіб подається їх законними представниками.

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.

Звернення може бути усним (викладеним громадянином і записаним посадовою особою на особистому прийомі) чи письмовим, надісланим поштою або переданим громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства.

Звернення може бути подано як окремою особою (індивідуальне), так і групою осіб (колективне).

Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.

Звернення, оформлене без дотримання цих вимог, повертається заявникові з відповідними роз'ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.

Письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.

Не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 цього Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними.

Рішення про припинення розгляду такого звернення приймає керівник органу, про що повідомляється особі, яка подала звернення.

Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право:

• особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;

• знайомитися з матеріалами перевірки;

• подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;

• бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;

• користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;

• одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;

• висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги;

• вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

Питання, порушені у зверненнях громадян, розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх реєстрації у ВДВС Локачинського РУЮ, ураховуючи вихідні, святкові та неробочі дні. За обґрунтованою письмовою вимогою громадянина термін розгляду звернення може бути скорочено від встановленого терміну.

Звернення, які не потребують додаткового вивчення розглядаються невідкладно, але не пізніше 15 днів від дня їх отримання.

Якщо у місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, то керівник поновлює необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів.

Початком терміну розгляду звернення вважається день надходження та реєстрації у відділі ДВС Гуляйпільського районного управління юстиції, а закінченням – день направлення відповіді заявнику на його звернення.

Звернення вважається розглянутим, якщо всі поставлені в ньому питання розглянуті, прийнято обґрунтоване рішення та вжиті необхідні заходи щодо його виконання, а заявника повідомлено про результати перевірки звернення.

Рішення про відмову у задоволенні вимог, викладених у зверненні, доводиться до відома громадянина у письмові формі послання на чинне законодавство і викладенням мотивів відмови, а також із роз’ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Про результати розгляду громадянину повідомляється письмово або усно, за бажанням громадянина. Результати розгляду звернення, поданого уповноваженим представником юридичної особи надсилаються лише у письмовій формі на поштову адресу юридичної особи.

Громадянину на його вимогу і в порядку, встановленому чинним законодавством, можуть бути відшкодовані моральні збитки, завдані неправомірними діями або рішеннями органу чи посадової особи при розгляді скарги.

68
Виконання судових рішень та рішень інших органів здійснюється примусово у певному процесуальному порядку встановленому законом, тому законодавець передбачив можливість залучення понятих до процесу виконання відповідних рішень.

Понятий — це фізична особа, яка особисто не заінтересована у результатах дій, що здійснюються під час виконання рішень, і присутня на запрошення державного виконавця при провадженні виконавчих дій, визначених законом і спрямованих на виконання судового рішення, та засвідчує своїм підписом відповідність записів у процесуальних документах виконаним діям.

Норми закону передбачають можливість альтернативної поведінки державного виконавця - він у переважній більшості випадків самостійно вирішує питання щодо необхідності залучення понятих до процесу здійснення виконавчого провадження. Перелік випадків, коли присутність понятих є обов'язковою при вчиненні виконавчих дій також визначена законом.

Понятими можуть бути лише дієздатні громадяни, які не пов'язані між собою або з учасниками виконавчого провадження родинними зв'язками, підлеглістю чи підконтрольністю. У цьому повинні бути впевнені державний виконавець та інші учасники виконавчого провадження. У свою чергу, державний виконавець не може бути понятим. Необхідну кількість понятих визначає безпосередньо державний виконавець, але їх не може бути менше двох.

Перед початком виконавчих дій державний виконавець зобов'язаний роз'яснити понятим їх права та обов'язки, що зазначається в акті, який складається під час проведення виконавчих дій, а також роз'яснити понятим, для участі в провадженні яких виконавчих дій їх запрошено, якими обставинами це викликано і на підставі якого виконавчого документа здійснюватимуться вказані дії.

Поняті мають право робити зауваження з приводу виконавчих дій, які мають обов'язково заноситися до акта. У випадку оскарження дій державного виконавця поняті можуть бути викликані як свідки.

Kоли понятого викликано до суду для свідчення щодо обставин виконавчого провадження, він як свідок попереджається про кримінальну відповідальність за відмову від дачі або дачу завідомо неправдивих показань.

Якщо виконання особою обов'язків понятого у зв'язку з відривом його від виконання інших дій (за змістом роботи чи характером діяльності) спричинило для цієї особи певні матеріальні витрати, то вона має право на їх компенсацію, адже останні належать до витрат на про ведення виконавчих дій.

69
Відповідальність боржника за невиконання рішення суду, що зобов’язує його виконати певні дії.

Статтею 89 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено накладення штрафу за невиконання рішень вказаної категорії фізичними особами – в розмірі від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, посадовими особами – в розмірі від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, юридичними особами – в розмірі від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Після накладення штрафу на боржника, державним виконавцем встановлюється новий строк, протягом якого боржник зобов’язаний виконати рішення суду. В разі, якщо боржник повторно не виконуватиме рішення суду зазначеної вище категорії, державний виконавець накладе на боржника штраф у подвійному розмірі та звернеться до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Також, за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню, передбачена кримінальна відповідальність статтею 382 ККУ, та карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років. Слід зазначити, що після внесення змін до Кримінального кодексу України Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010, кримінальну відповідальність, передбачену ст. 382 КК України, можуть нести не лише посадові особи, але й фізичні особи – за невиконання рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії.

70
2 Думающий: уважаемый, ну вы снова судите у себя на "кухне". Если судить о законности законов, то, думаю, вам известно, что закон становиться законом, если соблюдены процедуры его принятия и опубликования. Т.е. орган, который принимает закон должен иметь полномочия. А полномочия принимать законы в нашей стране, согласно Конституции, возложены на ВРУ, источником власти которой является Народ Украины - граждане Украины всех национальностей. Ваше согласие на существование закона не требуется. Вы, как гражданин Украины априори должны придерживаться правил государства. Иначе, либо меняйте государство, либо меняйте законы. Выбор есть всегда.

Вы не путайте незаконные законы (процедуру отмены которых я упоминал) и несправедливые законы, которые не отвечают требованиям общества (де юре правила поведения существуют, а де факто они обществом не принимаются), как самого источника власти в государстве. Ведь законодательный орган должен выражать волю народа. В любом случае, до тех пор пока закон имеет юридическую силу - это закон. В юриспруденции существуют процедуры. В государстве существуют процедуры. И без этих процедур простого "я не буду и не хочу" не достаточно. Это закон. Это значит Dura lex, sed lex. Это принцип. Это базис первого курса юриспруденции.

Хватит кричать о патриотизме. Патриотизм - начальная стадия национализма. Чем закончился национализм в 40-х, думаю, все знают. Где будет ваш патриотизм, когда вам и вашей семье не будет что съесть на завтрак?

2 патриот - приравнивать события 37 года не разумно - фанатизм до добра еще никого не доводил. Или вы хотите back to USSR и поцелуй Брежнева в засос?

Хочется "правильных" законов - развивайте гражданское общество, выбирайте достойных кандидатов, меняйте ситуацию, но при этом соблюдайте законы. Иначе сменится облик, а сущность останется. Без этого правовое государство невозможно.

71
Да вы Колумб. У меня голова и до этого была на плечах. Есть такая наука как философия права - одним из предметов изучения является "Справедливость и ее критерии". Так вот, главный постулат гласит: "Лучше выполнять несправедливый закон чем поступать не по закону". Законы заслуживают общества. Меняется общество - меняются законы.

72
Цитировать
Вы правильно выбрали свой ник.Время покажет,кто был прав.Не так ли?

Обязательно. Единственное что хотелось бы добавить - несправедливые законы тоже законы. Хотите вы этого или нет. В данном случае к этому вопросу вы подходите со стороны обывателя (у всех граждан есть право выбора - исполнять закон или нет, но кроме этого существует и ответственность за неисполнение закона), а для государственных органов и их служащих - такого права не существует.

Цитировать
Для глухих виконавців повторюю не ви вирішите платити чи ні, а суд. А по поводу що  у вас там щось змінюється так це ваші справи...

Неужели вы будете исполнять решение продажных судей? Ая-яй!!

Разговаривайте, разговаривайте.. Просто потом, когда исполнитель приедет к вам домой с ухвалой про примусове входження вам будет не до разговоров.

Факт остается фактом - предприниматели закрываются и уходят в тень. И это заслуга перзидента, это вам обещанные налоговые каникулы на 5 лет, это вам покращення життя сьогодні и вот вам справедливые законы.

73
Брать взятки не хорошо. Требовать - еще хуже. Боятся нужно ответственности, а не кого вы там предлагаете.

Неужели тов. патриот начал думать и решил заплатить:

Цитировать
... заплатити в ПФ для мене краще чим не платити

И еще вам на заметку: ежегодно происходит перерегистрация дел (меняется номер и год). И когда вы запомните в каких случаях исполнительные действия не проводятся, а исполнительное производство останавливается?

74
25 січня 2012 року Кабінет міністрів України вніс Зміни до Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках.

Згідно із нововведеннями працівники Державтоінспекції мають право відправляти на штрафмайданчик автомобілі, оголошені в розшук відповідно до ст.40 ЗУ "Про виконавче провадження”.

В більшості це автомобілі, власники яких не розрахувалися за банківським кредитом, мають борг по квартплаті або не виплачують аліменти, тощо.

     У разі виявлення транспортного засобу боржника, оголошеного в розшук, уповноважена особа Державтоінспекції негайно тимчасово затримує такий транспортний засіб та доставляє на спеціальний майданчик чи стоянку. При цьому згідно із встановленими вимогами складається акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу у присутності двох свідків і представника підприємства, установи або організації, який доставляє транспортний засіб на спеціальний майданчик чи стоянку. Протягом трьох діб Державтоінспекція повинна повідомити державному виконавцю про тимчасове затримання транспортного засобу. Повернення тимчасово затриманого транспортного засобу боржника, який зберігається на спеціальному майданчику чи стоянці, здійснюється лише за вимогою державного виконавця.
 
    Зміни набули чинності 13 лютого 2012 року.

   Слід також нагадати, що автомобіль боржника вважається оголошеним в розшук тільки після винесення відповідної постанови державного виконавця, прийнятої на підставі постанови суду.
 

75
Грошові суми, одержані від реалізації майна боржника, розподіляються згідно порядку, встановленого законодавством:

1. У першу чергу повертається авансовий внесок сторін та інших осіб на проведення виконавчих дій. Авансування витрат на виконавче провадження здійснюється напідставі статті 48 ЗУ "Про виконавче провадження", згідно з якою стягувач може за погодженням із державним виконавцем внести на депозитний рахунок відповідного відділу ДВС певну грошову суму для здійснення необхідних витрат або для покриття їх частини, якщо інше не передбачено Законом.

2. У другу чергу компенсуються витрати ДВС на здійснення виконавчих дій, не покриті авансовим внеском сторін та інших осіб. Відповідно до статті 45 Закону витратами виконавчого провадження є витрати органів ДВС на організацію та проведення виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень. Витрати виконавчого провадження здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, які використовуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Кошти виконавчого провадження складаються з: a) коштів виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 46 Закону; б) авансового внеску стягувачів на проведення виконавчих дій згідно із статтею 48 Закону; в) стягнутих з боржника витрат на проведення виконавчих дій; г) інших надходжень, що не суперечать законодавству.

До витрат на організацію та проведення виконавчих дій належать кошти, витрачені на:
 
1) перевезення, зберігання і реалізацію майна боржника;
   2) оплату праці експертів, перекладачів та інших осіб, залучених у встановленому порядку до провадження виконавчих дій;
   3) поштовий переказ стягувачеві стягнених аліментних сум;
   4) розшук боржника, його майна або розшук дитини;
   5) оголошення в засобах масової інформації;
   6) інші необхідні витрати для забезпечення належної організації виконання рішень органами ДВС.


Відповідно до вимог частини першої статті 43, виконавчий збір стягується ПРОПОРЦІЙНО фактично задоволеним вимогам стягувача. Розподіл грошових сум у черговості, вказаній у частині першій цієї статті, здійснюється в міру їх стягнення.

Сума, що залишилася після повного виконання рішення, використовується на сплату штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. Сума, що залишилася після сплати штрафів, повертається боржникові.

У разі недостатності суми, стягненої з боржника для задоволення всіх вимог за виконавчими документами, ця сума розподіляється державним виконавцем між стягувачами в порядку черговості, встановленої цією статтею:

У першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги простягнення з вартості заставленого майна.
  У другу чергу задовольняються вимоги щодо стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку з втратою годувальника.
   У третю чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими правовідносинами, після чого задовольняються вимоги щодо збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, вимоги щодо виплати наданої адвокатами юридичної допомоги, виплати винагороди, що належить автору за використання його твору, відкриття, винаходу, промислового зразка, на які видано відповідні свідоцтва. Після повного задоволення зазначених вимог задовольняються вимоги громадян із соціального страхування та вимоги громадян про відшкодування збитків, заподіяних їх майну злочином або адміністративним правопорушенням.
  У четверту чергу задовольняються вимоги щодо податків і неподаткових платежів до бюджету, вимоги органів страхування з обов'язкового страхування (крім вимог щодо збору на обов'язкове державне пенсійне страхування).
  У п'яту чергу задовольняються всі інші вимоги.


Вимоги стягувачів кожної наступної черги задовольняються після повного задоволення вимог стягувачів попередньої черги. У разі недостатності стягненої суми для повного задоволення усіх вимог однієї черги ці вимоги задовольняються пропорційно належній кожному стягувачеві сумі. Вимоги стягувачів щодо виплати заборгованості із заробітної плати задовольняються в порядку календарного надходження виконавчих документів. Стягнута з боржника сума розподіляється між стягувачами згідно з виконавчими документами, за якими відкрито виконавчі провадження і закінчився встановлений державним виконавцем строк для добровільного виконання рішення, на день зарахування стягнутої суми на депозитний рахунок відділу ДВС.

Страницы: 1 ... 3 4 [5] 6 7 ... 13