Автор Тема: Виконавча служба: Підвідомчість виконання рішень  (Прочитано 6868 раз)

backyard

  • Full Member
  • ***
  • Сообщений: 185
  • Карма: +12/-3
    • Просмотр профиля
  Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
   У випадках передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів, виконуються податковими органами, банками та іншими фінансовими установами. Рішення зазначених органів можуть виконуватись відповідно до закону також іншими органами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами (частина 1ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження»).
    Так, рішення про оголошення громадянина померлим шляхом реєстрації його смерті виконуються органами реєстрації актів громадянського стану, рішення про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності виконується органами опіки та піклування, тощо.
     Згідно частини 2 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» та враховуючи положення Порядку виконання рішень про коштів державного та місцевого бюджетів або бюджетних установ, затвердженого ПКМУ від 03.08.2011 № 845, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства з попереднім інформуванням Мінфіну та у порядку черговості надходження виконавчих документів.
Поряд з цим, органи, установи, організації та особи, зазначені в частинах першій і другій статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» не є органами примусового виконання, крім органів та посадових осіб, які виконують рішення про притягнення до кримінальної або адміністративної відповідальності.
   Перелік виконавчих документів за рішеннями, що підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою, встановлений статтею 17 Закону України «Про виконавче провадження». Зазначений перелік є вичерпним.
   Загальні аспекти місця виконання рішень, що підлягають виконанню органами державної виконавчої служби передбачені частиною 1 статті 20 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої виконавчі дії проводяться державним виконавцем проводяться:
     - за місцем проживання, перебування, роботи боржника - фізичної особи або за місцем знаходження його майна;
     - за місцезнаходженням постійно діючого органу боржника – юридичної особи або місцезнаходженням її майна.
   Тобто, виконавчий документ про стягнення коштів з боржника - фізичної особи пред’являється на виконання до відповідного відділу державної виконавчої служби, компетенція якого поширюється на адміністративно-територіальну одиницю, на території якої мешкає (перебуває), працює боржник або знаходиться його майно. За аналогічним принципом потрібно діяти й в разі стягнення коштів з боржника – юридичної особи.
    Право вибору місця виконання між кількома органами виконавчої служби, що можуть вчиняти дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу. Адже, в більшості випадках виконавчий документ пред’являється на виконання за місцем проживання або знаходження боржника, що зазначене у документі. Проте, в разі стягнення з боржника – фізичної особи періодичних платежів (аліментів) або коштів, розмір яких не перевищує трьох мінімальних розмірів заробітної плати, а також якщо відоме місце роботи боржника, або відомо, що боржник отримує пенсію, стипендію чи інший дохід, виконавчий документ доцільно пред’явити до відділу державної виконавчої служби за місцем отримання доходу боржника (наприклад, якщо боржник працює у ВАТ «Червона зірка» виконавчий документ може бути пред’явлений на виконання до Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції, оскільки товариство розташовано на території, на яку поширюється компетенція Ленінського ВДВС; якщо боржник отримує пенсію, виконавчий документ пред’являється до відповідного відділу ДВС за місцем знаходження органу ПФУ на обліку в якому перебуває боржник).
    Тоді як, в разі накладення арешту на майно боржника в порядку забезпечення позову або коли стягнення звертається на заставне (іпотечне) майно, виконавчий документ пред’являється за місцем знаходження такого майна.
З метою прискорення виконання рішення стягувач має право повідомити державного виконавця у заяві про примусове виконання рішення про всі відомі йому обставини, такі як фактичне місце проживання боржника, місце роботи боржника, місце знаходження його майна.
    Що стосується виконання рішення, яке зобов’язує боржника вчинити певні дії, то виконавчий документ, виданий на підставі зазначеного рішення, відповідно до положень частини 2 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» пред’являється до відділу державної виконавчої служби за місцем проведення таких дій.
Поряд з цим, статтею 21 Закону України «Про виконавче провадження» наведено перелік виконавчих проваджень, які виконуються виключно відділами примусового виконання рішень.
    Так, виконавчі провадження боржниками за якими є Апарат Верховної Ради України, Адміністрація Президента України, вищі чи центральні органи виконавчої влади, Конституційний Суд України, Верховний Суд України, вищі спеціалізовані суди, апеляційні суди, Генеральна прокуратура України, прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, військові прокуратури регіонів та військова прокуратура Військово-Морських Сил України, Вища рада юстиції, Національний банк України, Рахункова палата, Управління справами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації та їх структурні підрозділи, інші органи державної влади та їх посадові особи; так само як і провадження сума зобов'язання за якими становить десять та більше мільйонів гривень або еквівалентна сума в іноземній валюті, підвідомчі відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України.
    Виконавчі провадження, боржниками за якими є територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, військові прокуратури гарнізонів, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи; так само як і провадження сума зобов'язання за якими становить від трьох до десяти мільйонів гривень або еквівалентна сума в іноземній валюті, підвідомчі відділам примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі.
    До відділів примусового виконання рішень також можуть пред’являтись виконавчі документи, що не передбачені статтею 21 Закону України «Про виконавче провадження», якщо вони винесені стосовно боржників, виконавчі провадження відносно яких вже перебувають на виконанні у таких відділах.
Rage Against the System