Автор Тема: Відмова у відкритті виконавчого провадження  (Прочитано 2679 раз)

backyard

  • Full Member
  • ***
  • Сообщений: 185
  • Карма: +12/-3
    • Просмотр профиля
Закон України „Про виконавче провадження” визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, які стягувач отримує в органах, що прийняли рішення, та одночасно зі своєю заявою про відкриття виконавчого провадження пред”являє до виконання в органи ДВС.

Слід зауважити, що заява стягувача про відкриття виконавчого провадження не завжди підлягає задоволенню. Ст. 26 ЗУ „Про виконавче провадження” визначено випадки, коли державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження.

Розглянемо ці випадки:

1. Пропуск встановленого строку пред'явлення документів до виконання;
Законом визначено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки:
1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців;
2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.
У разі пред”явлення виконавчого документа з пропущенням цих строків, державний виконавець відмовить у відкритті виконавчого провадження на підставі п.1 ст.26 ЗУ „Про виконавче провадження”.

2. Неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом;
Інколи трапляються так, що стягувач направляє до відділу лише свою заяву про відкриття виконавчого провадження, при цьому взагалі не додає до неї виконавчого документа, чи приєднує до неї лише рішення суду, або ж, навпаки, пред”являє виконавчий документ, але не подає заяви про відкриття виконавчого провадження. В усих цих випадках державний виконавець відмовить у відкритті виконавчого провадження.

3. Якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання;

4. Пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю  виконання рішення;
Обираючи орган ДВС до якого буде пред”явлено виконавчий документ на виконання, стягувач має пам”ятати, що виконавчі дії провадяться  державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі  якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна  (ст. 20 ЗУ „Про виконавче провадження”). Тому, коли виконавчий документ пред”являється до органу ДВС з порушенням вимог даної норми, у відкритті виконавчого провадження в цьому ДВС буде відмовлено.

5. Якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення;

6. Невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченими ст. 18 ЗУ „Про виконавче провадження”;
Такими вимогами є  обов”язкове зазначення у виконавчому документі:
1) назви і дати видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб),ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що
видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;
4) резолютивна частина рішення;
5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;
6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

У разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.
Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.
Rage Against the System