Автор Тема: Виконавча служба: Щодо арешту коштів боржника  (Прочитано 7655 раз)

backyard

  • Full Member
  • ***
  • Сообщений: 185
  • Карма: +12/-3
    • Просмотр профиля
  З 9  березня  2011  року  набирав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України  "Про  виконавче  провадження"  та деяких   інших   законодавчих  актів  України  щодо  вдосконалення процедури примусового виконання  рішень  судів  та  інших  органів (посадових осіб)".  Згідно із Законом в новій редакції викладено Закон України "Про виконавче провадження", внесені  зміни  до  низки  законів  України,  зокрема,  Цивільного кодексу  України,  законів  України  "Про   державну виконавчу   службу",  "Про  банки  і  банківську діяльність", "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" тощо.

     Змінами, які внесені до статті 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність",  передбачено,  що  примусове списання  коштів  з  рахунка  клієнта  та  арешт на кошти клієнтів накладається не тільки за  рішенням  суду,  але  й  за  постановою державного  виконавця.  Відповідні зміни внесені до статей 1071 та 1074 Цивільного кодексу України.

     Статтю 6 Закону України  "Про  платіжні  системи  та  переказ коштів  в  Україні"  доповнено новими нормами такого змісту:
     "6.4. У  разі  відкриття  рахунка клієнтом,  щодо якого існує публічне обтяження рухомого майна, накладене державним виконавцем, банк зупиняє видаткові операції з такого рахунка на суму обтяження та  повідомляє  державному  виконавцеві  про  відкриття   рахунка. Повідомлення   про   відкриття   рахунка   вручається   державному виконавцеві власником рахунка,  який зобов'язаний подати до  банку документи,   що   підтверджують   отримання державним  виконавцем повідомлення.
     6.5. Державний  виконавець  вирішує питання щодо необхідності накладення арешту на кошти боржника, що зберігаються на відкритому рахунку,  та у семиденний строк з моменту надходження повідомлення інформує банк про прийняте рішення.
     6.6. Відновлення   видаткових  операцій  на  рахунках  такого клієнта  здійснюється  у  разі,  якщо  державний   виконавець   не повідомив про прийняте рішення у встановлений строк, перебіг якого починається з дати,  зазначеної у відмітці про отримання державним виконавцем повідомлення".


     Звертаємо вашу  увагу  на те,  що Закон України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" не  покладає  на банк  обов'язку  щодо  отримання  від  клієнта будь-яких офіційних документів,  які  б  підтверджували  наявність   або   відсутність обтяження  майна  або  обов'язку  отримувати відповідну інформацію безпосередньо з Державного  реєстру  обтяжень  рухомого  майна.  З врахуванням  цього,  на  нашу  думку,  стаття 6 Закону  стосується  виключно  випадків,  коли  факт  наявності  публічного обтяження   є   очевидним  для  банку,  тобто  публічне  обтяження застосовано до коштів або інших цінностей клієнта,  що знаходяться на рахунках чи на зберіганні безпосередньо у цьому банку.

     Стаття 4 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" передбачає,  що  публічним  є обтяження  рухомого  майна,  яке  виникає відповідно до закону або рішення суду.

     Відповідно до  статті  11  Закону  України   "Про   виконавче провадження" державний виконавець має право накладати арешт на майно боржника  в  т.ч.  на  кошти,  які  перебувають  на рахунках і вкладах у банках, на рахунки в цінних паперах.

     Частиною 4   статті   52   Закону   України   "Про  виконавче провадження" визначено,  що арешт поширюється також  на кошти  на рахунках,  які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

     Враховуючи вищевикладене:
    1) Банк  має зупинити видаткові операції на суму обтяження та повідомити державного виконавця про факт відкриття нового  рахунка виключно  у  випадку,  якщо  в  цьому  ж банку (включаючи філії та підрозділи)  клієнт  вже  має  кошти  та/або  інші  цінності,   що знаходяться у нього на рахунках та/або вкладах чи на зберіганні, і на які накладений арешт цим державним виконавцем (в тому числі і у випадку,  коли  сума  обтяження  вже накопичена на іншому,  раніше відкритому  рахунку).  Оскільки  згідно  з  Законом  України  "Про платіжні  системи  та  переказ  коштів  в  Україні" повідомлення про відкриття рахунка вручається державному виконавцю власником рахунка,  то банк має видати відповідне повідомлення про відкриття рахунка клієнту під розпис.

     Форму повідомлення банк визначає  самостійно.  Разом  з  цим, повідомлення  має  містити реквізити за якими державний виконавець матиме можливість проінформувати банк про  прийняте  рішення  щодо необхідності накладення арешту на кошти боржника,  що зберігаються на  рахунку,  який  відкритий  клієнту.   Додаткові   рекомендації стосовно  складання повідомлення будуть надіслані після узгодження цього питання з Міністерством юстиції України.

     Порядок зупинення  видаткових  операцій  на  новому   рахунку клієнта визначається внутрішніми процедурами банку.

     Зважаючи на  вимоги  статті  6  Закону  України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та  статті  52 Закону України "Про виконавче провадження",  банк після отримання  від  державного  виконавця  рішення  щодо  необхідності накладення арешту на кошти боржника, що зберігаються на відкритому новому рахунку клієнта  (у  формі  постанови  про  арешт  коштів), забезпечує арешт коштів на цьому рахунку.

     Банк відновлює  видаткові операції на рахунках такого клієнта у разі,  якщо  державний  виконавець  не  повідомив  про  прийняте рішення  у  встановлений  Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів  в  Україні" строк,  перебіг  якого починається з дати,  зазначеної у відмітці про отримання державним виконавцем повідомлення.

     Норми статті  6  Закону  України  "Про  платіжні  системи  та переказ  коштів в Україні" та статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" не містять виключень,  тому застосовуються  до  всіх поточних,  вкладних (депозитних) рахунків клієнта в національній та іноземних валютах.

    2. Банк приймає та виконує:
     постанови державних виконавців про арешт коштів  на  рахунках клієнтів,  що  винесені  як  на  підставі  рішень  суду,  так і на виконання  інших  виконавчих  документів,  визначених  статтею  17 Закону України "Про виконавче провадження";
     платіжні вимоги на примусове списання коштів,  які оформленні як  на підставі рішень суду,  так і на підставі постанов державних виконавців,  що винесені на виконання інших виконавчих документів, визначених статтею  17  Закону України "Про виконавче провадження".


     З 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України (далі - ПКУ).

     Відповідно до статей 20, 89 та 91 ПКУ передбачено право органів державної податкової служби звертатись до суду  щодо зупинення   видаткових  операцій  на  рахунках  в  банку  платника податку.

     Крім того,  стаття 41  ПКУ визначає  органами стягнення  органи  державної податкової служби,  а також державних виконавців в межах своїх повноважень,  а стаття 95 ПКУ 
встановлює,  що  стягнення  коштів  з рахунків платника податків у банках,  обслуговуючих такого платника податків,  здійснюється  за рішенням  суду,  яке  направляється до виконання органам державної податкової служби.

     Разом з цим, відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України стягнення коштів (податкового боргу) з рахунка платника - фізичної особи за  рішенням  суду  здійснюється державною  виконавчою  службою  відповідно  до Закону України "Про виконавче провадження".
     Враховуючи викладене:
     1) банк зупиняє видаткові операції на  рахунках  клієнтів  на підставі  рішення  суду (за зверненням органу державної податкової служби) відповідно до статей 89 та 91 Податкового кодексу  України.
     Зупинення видаткових   операцій   банк  здійснює  в  порядку, визначеному внутрішніми процедурами банку;
     2) банк  приймає  до  виконання  платіжні вимоги на стягнення коштів з рахунка платника податків за рішенням суду, які оформлені та подані до банку органами державної податкової служби,  а у разі стягнення коштів з рахунка платника - фізичної  особи  -  платіжні вимоги органів державної виконавчої служби.


     Відповідно до статті 56 Закону України "Про Національний банк України" нормативно-правові акти Національного банку не можуть  суперечити  законам  України  та  іншим законодавчим актам України.

     Зважаючи на вищевикладене, до затвердження змін до Інструкції про безготівкові  розрахунки  в  Україні  в національній валюті та Інструкції про порядок відкриття, використання  і закриття рахунків   у   національній   та   іноземній   валютах,  банки керуються  вимогами  Закону  України   "Про виконавче  провадження",  Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та  Податкового кодексу  України,  внутрішніми  процедурами  банку, розробленими з врахуванням цих законів,  організаційної  структури банку,   облікової   політики   та  умов  договорів,  укладених  з клієнтами.
Rage Against the System