Зберігають і примножують культурні традиції

Сім років тому Указом Президента України 23 березня встановлено Всеукраїнський День працівників культури та аматорів народного мистецтва. Відтоді традиційно напровесні своє професійне свято відзначають ті, хто зберігає і примножує культурні традиції нашого народу, вчить розуміти і шанувати мистецтво, дарує людям радість зустрічі зі святом. І сьогодні ми вирішили поспілкуватися із начальником відділу культури і туризму райдержадміністрації В.М.Шингуром. — Валерію Миколайовичу, вам, як нікому, найбільш відомі проблеми культурно-мистецької галузі. Що ви можете про них сказати?

- Сьогодні культура у нашій державі переживає не найкращі часи. Й досі зберігається “залишковий” принцип фінансування галузі. Заробітна плата працівників культури помітно нижча, ніж в інших галузях економіки. В особливо важких умовах працюють сільські установи культури — це і відсутність опалення, телефонів, у деяких — навіть електроенергії. Гостро стоїть також питання переведення працівників клубних установ на умови неповного робочого дня.

Однак, останнім часом намітилися позитивні тенденції у державному ставленні до проблем культурно-мистецької галузі. Так, у лютому поточного року на засіданні Урядового комітету з питань гуманітарної і соціальної політики схвалено розроблений Міністерством культури і туризму проект Закону України “Про культуру”, оскільки прийняті ще у 1992 році “Основи законодавства про культуру” не повною мірою відповідають сучасним реаліям. Дуже важливо, що в законі “Про культуру” концептуально зафіксовані конкретні преференції для галузі. Готуються для розгляду на Урядовому комітеті зміни до закону “Про музеї та музейну справу”, законопроекти про внесення змін до ще ряду існуючих законів. Також плануються зміни до Постанови Уряду “Про оплату праці працівників на основі єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів…” в частині підвищення розрядів працівників галузі культури.

Поряд з цим важливим і необхідним є прийняття законодавчого акта на право отримання доплат за вислугу років та матеріальної допомоги клубними працівниками.

-Але у свято прийнято говорити про приємне. Розкажіть, будь ласка, як вдалося зберегти культурну інфраструктуру району?

-Завдяки спільним зусиллям органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, закладів культури вдалося зберегти культурну інфраструктуру району.

Так, у районі діють 18 закладів культури клубного типу, 27 масових бібліотек об’єднаних у централізовану бібліотечну систему, районний краєзнавчий музей, дитяча школа мистецтв з філіалами у селах Верхня Терса, Комсомольське, Успенівка.

Майже тисячу учасників об’єднують близько сотні колективів художньої самодіяльності. Звання “народний” мають чотири творчі колективи. Це — самодіяльний хор “Вольниця” районного Будинку культури (керівник Б.Бурбура) — дипломант та лауреат двох Всесоюзних фестивалів народної творчості, лауреат Всеукраїнських фестивалів ім. Леонтовича “Український народний спів” та ім. Демуцького, учасник телепередач “Сонячні кларнети”, Всеукраїнського фестивалю “Таланти твої, Україно”, творчого звіту майстрів мистецтв та аматорських колективів Запорізької області, лауреат районного конкурсу “Людина року” у номінації “За розвиток культури та збереження духовних цінностей”.

Народний театральний колектив “Тест” районного Будинку культури (керівник Ю. Шаровський) — дипломант та лауреат обласного фестивалю театрального мистецтва “Театральна весна”, дипломант Всеукраїнського фестивалю народних та любительських театрів.

Народний хоровий колектив “Світанок” Комсомольського сільського Будинку культури — учасник Всеукраїнського фестивалю народного мистецтва “Хортиця” , Всеукраїнського конкурсу ім. Леонтовича, дипломант Всеукраїнського огляду-конкурсу хорових колективів “Український народний спів”, переможець хорової асамблеї.

Народний театральний колектив Комсомольського сільського Будинку культури — дипломант обласного фестивалю “Театральна весна”.

Справжнім святом для глядачів є кожен виступ фольклорного колективу “Співучі голоси” ЗАТ “Аграрний дім”, яким керує досвідчений спеціаліст, талановита, творча людина Любов Гура. Вона зуміла об’єднати навколо себе справжніх цінителів мистецтва, закоханих у народну пісню людей. Цей колектив знають і люблять далеко за межами не лише нашого району, а й області. Вже вкотре він стає лауреатом Всеукраїнського свята народного мистецтва на Сорочинському ярмарку. Без веселих та завзятих виступів “Співучих голосів” не обходиться і щорічний Покровський ярмарок у Запоріжжі. А коли дорожнянці виступають у КСК “Сучасник”, його великий зал ледве вміщує всіх бажаючих насолодитися святом пісні.

-Валерію Миколайовичу, кого з працівників у переддень професійного свята ви б хотіли відзначити?

-Загалом щороку клубні заклади проводять більш як дві тисячі різнопланових масових заходів, обслуговуючи при цьому більше 150 тисяч глядачів, і цим високим показникам ми завдячуємо працівникам районного Будинку культури, а особливо сільських клубних закладів, адже їм доводиться працювати сьогодні у нелегких умовах. У переддень свята хочеться відзначити працівників Полтавського, Новомиколаївського, Верхньотерсянського, Приютненського сільських Будинків культури, Варварівського сільського клубу. Особливої вдячності заслуговує директор Долинського СБК Таміла Губар.

Бібліотеки району зусиллями творчих і самовідданих працівників стали справжніми інформаційно-просвітницькими центрами, осередками культури і духовності. Щорічно до бібліотек звертається близько 25 тисяч читачів. Їх потреби і запити постійно змінюються. Але кожного тут вислухають і професійно обслужать кваліфіковані, ініціативні, віддані своїй справі бібліотекарі. Їх всіх об’єднує одна спільна риса — вміння знайти стежку до читача. Щира вдячність за багаторічну сумлінну працю К.І. Середі, Н.П. Кірієнко, О.Г. Троян, Л.І. Карнаух, З.Л. Стасик, Н.І. Тимчук, Л.М. Заїченко, Л.І. Кізіленко.

Дитяча школа мистецтв дає змогу не лише здобути початкову мистецьку освіту, вона, перш за все, покликана виховати духовно багату, естетично розвинену особистість. Крім того, тут молоді люди мають змогу розкрити свій творчий потенціал. У цьому році школа мистецтв відзначатиме свій 50-річний ювілей. За час існування вона випустила більше тисячі учнів, 90 випускників обрали музику своєю професією, нині 17 викладачів дитячої школи мистецтв — колишні її випускники.

Сьогодні у дитячій школі мистецтв навчаються 260 учнів. Крім оволодіння навчальною програмою, діти є активними учасниками творчих колективів школи. Це танцювальний колектив, яким керує молодий викладач Ю. Коломоєць, два хорових колективи (керівники Б. Бурбура та О. Лапко), дитячий вокальний ансамбль під керівництвом Н. Бурбури та оркестр народних інструментів (керівник С. Яковенко). Учні та викладачі школи — учасники обласних конкурсів, фестивалів, де неодноразово посідали призові місця.

Педагогічний колектив школи — це злагоджений колектив професіоналів, яких об’єднує постійний творчий пошук, усвідомлення значимості своєї справи і, безумовно, талант — як педагогічний, так і творчий. Адже вчителів дитячої школи мистецтв багато гуляйпільців знають як учасників художньої самодіяльності. Це С. Кирилова, А. Онищенко, Г. Литвинова, дует баяністів у складі С. Вовка та С. Яковенка, який неодноразово ставав лауреатом обласних фестивалів народних інструментів.

Більше тридцяти років віддала роботі з дітьми Г. Литвинова. Галина Олексіївна не лише здібний викладач — вона зуміла наскільки зачарувати музикою, що 14 її колишніх вихованців пішли по життю професійною стежкою своєї наставниці. Ось уже майже 25 років працює у школі мистецтв колишня її випускниця, а нині заступник директора Л. Діденко. Професіоналізм, відповідальність і виваженість відзначають її і в роботі, і з повсякденному житті. Багато учнів-переможців обласних конкурсів та фестивалів підготували молоді викладачі Н.Нечет та І.Яковенко.

Справжній храм історії зуміли створити у районному краєзнавчому музеї його працівники. Сьогодні експозиція музею площею 728 кв.м вміщує 9 розділів, які розповідають про історію нашого краю від його заснування до сучасності. Щороку музей обслуговує до 10 тисяч відвідувачів з різних куточків України, близького та далекого зарубіжжя. У книзі відгуків можна знайти записи німецькою, французькою, англійською мовами. Люди вдячні за теплий прийом, змістовні, цікаві, емоційно наповнені екскурсії, які забезпечують директор та наукові працівники музею. Вони проводять також велику наукову, дослідницьку, експозиційну, фондову, масову роботу. Завдяки творчому підходу, професіоналізму та ініціативності вся ця робота здійснюється на високому фаховому рівні, а музей вважається одним з кращих в області.

23 березня — це свято не лише працівників культури, а й аматорів народного мистецтва. Це наші активні учасники художньої самодіяльності, майстри народної творчості, чия любов до пісні, майстерність і талант примножують славу гуляйпільського краю. Велика їм шана і подяка.

-І ваші побажання…

- Вітаю всіх працівників культосвітньої ниви за їхній внесок у справу збереження і розвитку культурних надбань українського народу. Нехай незгасне творчий вогонь у ваших серцях, добра, злагоди і натхнення вам на довгі роки.

Записала В.Булгак.

Источник: газета “Голос Гуляйпілля”