Перше шкiльне радiо у Гуляйполi

Звукові хвилі дзвінких дитячих голосів котяться бурхливим морем, що має назву “Велика перерва”. Їх потужна сила поглинає суворі зауваження чергових, примушує дрижати віконне скло, безжально знущається над нашими барабанними перетинками. Справжнісінький шторм! SOS! Рятуйте!І раптом над усім шаленством окриків, зойків, пустощів і серйозних інтонацій привітно лунає: “Добрий день, любі друзі! Вас вітає шкільне радіо!” Шум і гамір послаблюється. Навкруги-приємне здивування: невже нас все-таки наздогнав технічний прогрес і бажання здійснилося? В ефірі “Те саме Шкільне Радіо!”Переглядаючи різні молодіжні серіали “Дорослі діти”, “Беверлі Хілз” та ін. про життя підлітків у інших країнах, я завжди з цікавістю спостерігала за тим, яку роль в їхньому житті відіграє радіо. Воно допомагає у спілкуванні, підіймає настрій, знайомить з новинками поп- і рокмузики. А іноді навіть допомагає вирішити суперечки, освідчитися в коханні, примирює ворогів… Так званий незримий задушевний товариш. Як добре було б і в нашій школі створити щось подібне, – мріяла я.
Впевнена, що такі думки виникали не тільки в мене. І ось мрія стала реальністю.
А починалося все три роки тому. Фундамент для створення радіомережі в нашій школі заклав тодішній мер школи Олександр Малюка. Немало зусиль для того, щоб учнівська мрія здійснилася, доклала його наступниця – Катерина Кушик. Саме вона знайшла спонсорів, які й допомогли придбати все необхідне. І закінчив цю копітку справу нинішній мер Сергій Зелінський, який разом із помічниками Сергієм Мартиненком та Андрієм Куріленком під час літніх канікул змонтували і налагодили радіосистему (до речі, за рахунок особистого часу і безтурботного відпочинку). Але, мабуть, мрія залишилася б мрією, якби не взаєморозуміння і співпраця із небайдужими і творчими людьми – заступником директора з виховної роботи Т.М.Лапіною та педагогом-організатором С.М.Білай. Від імені всіх учнів хочу подякувати їм за готовність іти назустріч молоді і за підтримку наших ініціатив.
А результати наявності шкільного радіо не примусили себе довго чекати. Всі цікаві заходи у цьому навчальному році проводяться із музичним супроводом. Звичайно, хорошого не буває багато. Хотілося б кожного дня виходити в ефір, оголошувати шкільні новини, вітати іменинників, слухати на перерві улюблену музику. Але, на жаль, через слабкість динаміків та інші технічні причини поки що це не можливо. Але ми не втрачаємо надії. Початок – це вже половина справи.
Аліна ДОННІК, учениця ЗОШ №4.
Источник: газета “Голос Гуляйпілля”